Райони Хмельницької областi 1 Бiлогiрський 2 Вiньковецький З Волочиський 4 Городоцький 5 Деражнянський 6 Дунаєвецький 7 Iзяславський 8 Кам'янець-Подiльський 9 Красилiвський 10 Летичiвський 11 Новоушицький 12 Полонський 13 Славутський 14 Старокостянтинiвський 15 Старосинявський 16 Теофiпольський 17 Хмельницький 18 Чемеровецький 19 Шепетiвський 20 Ярмолинецький

Хмельницький - мiсто обласного пiдпорядкування, значний промисловий, культурний центр, транспортний вузол. Мiсто розташоване в центральнiй частинi областi на вiдстанi 384 км (шосейними шляхами) вiд Києва. В iсторичних документах воно вперше згадується в 1493 p. як невелике селище Плоскирiв. Ця назва пов'язана з географiчним розташуванням його в низовинi, утворенiй р. Плоскою (притокою Пiвденного Бугу). В кiнцi XVIII ст. мiсто Плоскирiв було перейменовано на Проскурiв, а в 1954 p. - на Хмельницький. Хмельницький - важливий промисловий центр. Тут функцiонує понад 40 промислових пiдприємств; найбiльшi з них - "Укрелектроапарат", по виробництву ковальсько-пресового устаткування, "Катiон", заводи тракторних агрегатiв; взуттєва, трикотажна, шкiряно-галантерейна, меблева фабрики; заводи: асфальтобетонний, залiзобетонних конструкцiй та iн.
У Хмельницькому є технологiчний університет, декiлька технiкумiв та училищ. Тут дiють музично-драматичний
та ляльковий театри, краєзнавчий i художнiй музеї, фiлармонiя. В мiстi народилися видатний майстер пейзажу, графiк Г.С.Верейський, фiзик, член-кор. АН України М.Ф.Дейген, всесвiтньовiдомий хiрург-офтальмолог, член-кор. АН Росiї С.М.Федоров, народився i нинi проживає поет П.М. Гiрник. Недалеко вiд Хмельницького знаходиться селище Чорний Острiв, поблизу якого розмiщений Грузевицький заказник. У селищi є лiтературно-меморiальний музей поета-байкаря Л.Глiбова, який викладав тут у повiтовому училищi в 1855-1858 pp.

Городок - райцентр в захiднiй частинi областi, лежить на вiддалi 52 км вiд обласного центру в долинi р.Смотрич. Вперше згадується в 1392 p., статус мiста дiстало в 1957 р. Тут є молочноконсервний комбiнат, продукцiя якого (згущене молоко) вiдома не тiльки в Українi, але й за її межами, верстатобудiвний,   плодоконсервний заводи. Функцiонує профтехучилище. На захiд вiд Городка на березi р. Збруч лежить селище Сатанiв, яке е важливим курортним центром України (джерела мiнеральних вод). В ньому е архiтектурнi пам'ятки XIV-XVIII ст.: замок, мiськi ворота, синагога. В сусiдньому селi Сатанiвська Слобiдка зберiгся комплекс споруд Троїцького монастиря.

Волочиськ -райцентр, розташований в захiднiй частинi областi Лежить на залiзницi i автошосе Львiв-Київ на вiддалi 66 км вiд обласного центру. Вперше згадується у 1463 p. як поселення Волочище, сучасна назва вживається з середини 16 сi. Мiстом стало у 1970 p. Сучасний Волочиськ - промисловий центр. Його найбiльшi пiдприємства - заводи "Номiнал", консервний, цукровий, харчових концентратiв, сироробний, цегельний та iн. В мiстi дiє 2 профтехучилища, є краєзнавчий музей.
На схiд вiд Волочиська розташоване селище Наркевичi, яке є одним з наймолодших в областi (виникло в 1950 p., статус селища - з 1968р.).
Волочиський район - батькiвщина видатного українського прозаїка, дослiдника голодомору 1932-1933 pp. в Українi В.ЛМаняка (с.Криштопiвка), народної артистки України, спiвачки О.I.Басистюк (с.Поляни), сучасного поета Б.А.Грищука (с.Сергiївка), заслуженого дiяча мистецтв України, художника С.I.Данилишина (с.Юхимiвцi).

Красилiв - райцентр у центральнiй частинi областi, лежить на вiддалi 36 км на пiвнiч вiд обласного центру. Вперше згадується в 1444 p., а статус мiста отримало в 1964 p. В мiстi є машинобудiвний, агрегатний, асфальтовий, цукровий заводи. Дiє iсторико-краєзнавчий музей. У мiстi народився один iз засновникiв української наукової педiатрiї С.Х.Хотовицький, а в с.Сорокодуби Красилiвського району - поет В.Д.Булаєнко.
В пiвнiчнiй частинi Красилiвського району в долинi р.Iкопоть розташоване селище Антонiни, перша письмова згадка про яке датується другою половиною XIV ст.

Старокостянтинiв - райцентр у схiднiй частинi областi, розмiщений на вiддалi 48 км вiд обласного центру. В мiстi функцiонує декiлька промислових пiдприємств, найбiльшi з яких заводи пресових вузлiв "Металiст", цукровий, сухого знежиреного молока, побутових товарiв. Є тут профтехучилище. Поблизу мiста в 1648 p. вiдбулась битва селянсько-козацьких загонiв Максима Кривоноса з польсько-шляхетськими вiйськами. У ве-
реснi 1648 p. в мiстi вiдбулась рада вiйська Богдана Хмельницького, яка ухвалила продовжувати боротьбу за цiлковите визволення українського народу вiд польських поневолювачiв. У мiстi зберiгся будинок, де в 1823-25 pp. знаходилось одне з вiд дiлень таємної революцiйної органiзацiї "Товариство об'єднаних слов'ян", яке очолював П.Ф.Громницький. Старокостянтинiв-батькiвщина театрознавця, журналiста В.А Чаговця, вiдомого спiвака, народного артиста України М.К.Кондратюка, поета Юрiя Клена (О.Бургардта). У мiстi є ряд пам'яток архiтектури: замок (XVI ст.), комплекс споруд оборонної вежi (XVI-XVII ст.), костел (XVIII ст.). У с.Самчиках знаходиться один з найкрасивiших в архiтектурно-художньому вiдношеннi паркових комплексiв у нашiй державi.

Летичiв - селище мiського типу в схiднiй частинi областi, на автошляху Хмельницький-Вiнниця на вiддалi 50 км вiд обласного центру. Лежить недалеко гирла р.Во'вк (притоки Пд.Бугу). Вперше згадується в XII ст у зв'язку з нападами на нього мрнголо-татар, хоча деякi дослiдники виводять дату - 1411 p. В XV ст. було побудовано фортецю, залишки якої збереглися донинi. Сучасний Летичiв - промисловий центр областi. В ньому розмiщенi
агрегатний, цегельний, пресових вузлiв, маслоробний заводи, швейна i меблева фабрики. За деякими даними у селищi похований Устим Кармелюк. Тут йому споруджено пам'ятник, встановлено меморiальну дошку на мiсцi тюрми, де в 1827 p. вiн був ув'язнений. Пам'ятниками архiтектури є залишки фортецi (XIV ст.), костьол Успiння (XVII ст,), Михайлiвська церква (XVII ст.) В мiстi народився вiдомий український художник, громадський дiяч
М.Г.Бурачек. На пiвнiчний захiд вiд Летичева знаходиться одне з найдавнiших поселень областi - селище Меджибiж Воно вперше згадується в 1146 p., а його заснування деякi iсторики вiдносять до IX ст.

Деражня - райцентр в пiвденно-схiднiй частинi областi . Мiсто розмiщене на берегах р.Вовк, на вiддалi 45 км вiд обласного центру. Вперше згадується в iсторичних джерелах в XVI ст., статус мiста отримала в 1988 p.
У мiстi працюють заводи: цукровий, консервний, продтоварiв, iнструментальний, цегельний. Є профтехучилище, краєзнавчий музей. На пiвденний схiд вiд Деражнi знаходиться селище Вовковинцi,   яке вiдоме з XVI ст., а на захiд - смт Лозове, вiдоме своїми торфорозробками. Деражнянський район - батькiвщина українського лiтературознавця А.А.Каспрука (с. Строкiв), прозаїка Д.М.Прилюка (с.Божикiвцi).

Ярмолинцi - райцентр у центральнiй частинi областi, лежить на вiддалi 30 км вiд обласного центру. Вперше згадується в 1400 p., статус селища отримало в 1958 p. В мiстi розмiщенi верстатобудiвний, кукурудзокалiбрувальний, комбiкормовий, цегельний заводи. В с.Микитинцi Ярмолинецького району народився вiдомий український письменник - Кость Гордiєнко. В с.Суткiвцi є 500-рiчна Покровська церква i замок (XIV-XVII ст.)

Стара Синява - райцентр в схiднiй частинi областi, лежить на вiддалi 62 км вiд обласного центру. Розмiщене селище на берегах р.Iкви, Засноване в XVI ст... а статус селища отримало в 1956 p. На територiї Старосинявськога району розмiщене с.Пилява (коп. назва - Пилявцi), бiля якого вiдбулася iсторична битва селянсько-козацьких вiйськ пiд проводом Б.Хмельницького (1648 p.) з польською шляхтою. На честь цiєї битви споруджено монумент.

Шепетiвка - райцентр на пiвночi областi, лежить на вiддалi 100 км вiд обласного центру. Воно є великим залiзничним вузлом на шляху Київ-Рiвне. Вперше згадується в 1594 p. як село. До категорiї мiст вiднесено й 1923 p. Шепетiвка - значний промисловий центр областi, тут працюють цукровий, асфальтобетонний, маслозавод, м'ясокомбiнат, завод м'ясокiсткового борошна, завод металовиробiв, деревообробний комбiнат. У мiстi є технiкум бухгалтерського облiку. В Шепетiвцi народився грунтознавець i геоботанiк Д.Г. Вiденський (1892-1960), проживали i навчались росiйський письменник М.О.Островський (вiдкрито лiтературно-меморiальний музей), український письменник Н.С.Рибак. Працює краєзнавчий музей.

Славута - райцентр в пiвнiчнiй частинi областi, мiсто обласного пiдпорядкування. Лежить при впадiннi р.Утки в р.Горинь на вiддалi 118км вiд обласного центру, на'залiзничному шляху Шепетiвка-Здолбунiв. Вперше згадується у 1631 p., мiстом стало в 1754 p. Сучасна Славута - один з найбiльших промислових центрiв областi. В ньому размiщенi заводи: скляний, рубероїдний, склофарфоровий, ремонтно-механiчний, силiкатних стiнових матерiалiв, маслоробний. Дiють також швейна i суконна фабрики, хiмзавод та iн. Не територiї мiста знаходиться пам'ятка садово-паркового мистецтва- Славутський парк. На захiд вiд Славути лежить мiсто Нетiшин, в якому дiє Хмельницька АЕС. В с. Старий Кривин народився вiдомий український спiвак Сергiй Козак.

Бiлогiр'я - райцентр в пiвнiчно-захiднiй частинi областi, на вiддалi 126 км вiд обласного центру.  Вперше згадується в 1441 p. як Ляхiвцi (ця назва зберiгалась до 1946 p.), селище мiського типу з 1960 р Бiлогiр'я - одне з найменш розвинутих в промисловому вiдношеннi селищ областi. Тут дiють ремонтно-механiчний, комбiкормовий, хлiбний заводи. На територiї Бiлогiрського району знаходиться одне з найдавнiших поселень областi - селище Ямпiль. Воно вiдоме з 1152р. як мiсто удiльних князiв Тихомль, збереглося городище (XII ст.)
з руїнами фортецi (XVI ст.). В селищi працює авторемонтний завод, є метеостанцiя. У с.Сушiвцi Бiлогiрського району народився поег М.Ф.Федунець.

Iзяслав - райцентр у пiвнiчнiй частинi областi, лежить мiсто на берегах р.Горинi, на залiзницi Шепетiвка-Ямпiль, на вiддалi 103 км вiд обласного центру. Засноване в 987 р. (кол. Заслав), статус мiста дiстало в 1785 р. На- зву отримало на честь сина князя Володимира - Iзяслава, якому воно дiсталося в удiл. Сучасний Iзяслав - значний промисловий центр областi. В ньому є завод "Харчомаш", фабрика музичних iнструментiв "Октава", меблева фабрика, маслозавод. У мiстi споруджено пам'ятник письменниковi М.О.Островському,  який тут жив i працював в 1924 р. Зберiгся ряд архiтектурних пам'яток: залишки кiлькох замкiв (з XIII по XVIII ст.), комплекс споруд монастиря бернардинцiв, костьолу Iоанна Хрестителя i Св.Йосифа. У с.Василькiвцi Iзяславського району народився вiдомий спiвак, народний артист України Василь Зiнкевич.

Полонне - райцентр в пiвнiчно-схiднiй частинi областi, знаходиться за 135 км вiд обласного центру. Вперше згадується в 996 p., статус мiста отримало в 1938 p. В ньому дiють заводи фарфоровий, художньої керамiки, сироробний, комбiкормовий, госптоварiв. На територiї мiста знаходиться пам'ятка садово-паркового мистецтва (XIX ст.), костел i земляна фортеця (XVII ст.). У мiстi є iсторичний музей та музеї художньої керамiки i фарфорових виробiв. В с.Воробiївка Полонського району народився видатний український економiст, економiко-географ, академiк М.М. Паламарчук. На вiддалi 13 км на пiвнiчний схiд вiд Попонного знаходиться селище Понiнка, в якому дiє потужна картонно-паперова фабрика.

Теофiполь - райцентр в захiднiй частинi областi, лежить на вiддалi 95 км на пiвнiчний захiд вiд обласного центру. Вперше згадується в 1420 p. як село Камiнь, а статус селища мiського типу одержало в 1959 p. На територiї селища знаходяться цукровий, сироробний, цегельний, комбiкормовий заводи. Є профтехучилище. На пiвдень вiд Теофiполя лежить селище Базалiя. Воно вiдоме ще з 1570 p. Має невелику люднiсть, але наявнiсть в ньому заводу продтоварiв, хлiбозаводу i профтехучилища робить його органiзацiйно-господарським центром в захiднiй частинi областi.

Кам'янець-Подiльський - мiсто обласного пiдпорядкування, райцентр, розташований у пiвденнiй частинi областi в долинi р.Смотрич на автошляху i залiзницi Хмельницький-Чернiвцi. Вперше згадується в 1060-1062 p. у вiрменських лiтописах, в 1432р. мiсту надано магдебурзьке право.  Кам'янець-Подiльський - мiсто-музей. Про боротьбу українського народу з поневолювачами свiдчать його фортеця (XII ст.), в якiй тричi з 1814 по 1823 pp. було ув'язнено Устима Кармелюка, башти, вежi та iн. Мiсто майже 8 мiсяцiв було столицею Української Народної Республiки. Тут було засновано у 1918 p. Український Державний унiверситет. Стара частина мiста є iсторико-архiтектурним заповiдником, який постiйно вiдвiдує велика кiлькiсть туристiв. Сучасний Кам'янець-Подiльський - другий за величиною пiсля  Хмельницького промисловий центр областi. Тут розмiщено чимало промислових пiдприємств, найбiльшими серед яких є заводи - металоконструкцiй, приладобудiвний, автоагрегатний, електромеханiчний, кабельний, сiльськогосподарських машин, цементний; фабрики - бавовняна, тютюнова, швейна. В мiстi є широка мережа культурно-освiтнiх закладiв. Дiють 18 загальноосвiтнiх шкiл, 30 бiблiотек, педагогiчний i сiльськогосподарський iнститути, медичне i культурно-освiтнє училища, iндустрiальний, будiвельний, планово-економiчний технiкуми, технiкум легкої промисловостi. Тут працюють музей-заповiдник, картинна галерея, планетарiй. На його територiї є понад 150 цiнних пам'яток iсторiї i культури, серед яких - фортеця (XII ст.), Миколаївська (XIII ст.), Петропавлiвська (XVI ст.), Хрестовоздвиженська (XVIII ст.) церкви, комплекси споруд францисканського монастиря (XVI I-XVI 11 ст.), Петропавлiвського кафедрального костьолу (XVI-XVIII ст.) та iн. На територiї мiста є ботанiчний сад, який нараховує понад 500 видiв дерев i кущiв iз рiзних природних зон земної кулi. На лiвому березi Смотрича розмiщений парк (понад 30 видiв дерев i чагарникiв). Недалеко вiд мiста є державний заказник "Кармелюкова гора", назва якого пов'язана з iменем визначного ватажка селян у боротьбi проти помiщикiв - Устима Кармелюка, який переховувався тут. Кам'янець-Подiльський - батькiвщина Iсайї Каменчанина - українського письменника, просвiтителя XVI ст., М.П. Бажана - українського поета i перекладача.акздемiка, М.Г.Савiної  -  видатної росiйської актриси, Б.I.Забарського - українського бiохiмiка, академiка,   В.М.Баженова - письменника i дослiдника Подiлля, В.П.Бєляєва - видатного росiйського письменника, М.Г.Чеботарьова - вiдомого математика, член.-кор. АН України та iн. В Кам'янець-Подiльському жили i працювали професорами iсторики I.I.Огiєнко, Д.1.Дорошенко, I.П.Крип'якевич, Ю.Й.Сiцiнський, географи С.Л.Рудницький, В.О.Геринович, видатний мiкробiолог Д.К. Заболотний, фольклорист М.О.Грiнченко, композитор М.Леонтович, поети С.В.Руданський, М.Драйхмара; письменник А.П.Свидницький, росiйський етнограф i лiнгвiст В.Даль, росiйський письменник С.М.Сергеєв-Ценський. У Кам'янець-Подiльському районi народились укр. поет П.М.Педа (с Жванець), кобзар В.М.Перепелюк (с.Боришкiвцi), письменник-гуморист М.В.Бiлкун (с.Привороття).   На схiд вiд Кам'янець-Подiльського знаходигься стародавнє селище Стара Ушиця (вiдоме з 1144 p. як Ушиця), в якому дiє дитячий санаторiй.

Дунаївцi - райцентр, розташований на пiвднi областi, на берегах р.Тернави. Вiддаль до обласного центру - 68 км. Першi згадки про це поселення датуються 1403 p. пiд назвою Дунайгород, а з XVIII ст. воно вже дiстало сучасну назву. Статус мiста отримало в 1958 р. Зараз Дунаївцi - промисловий i культурний центр областi. Тут працюють ремонтно-механiчний, арматурний, маслоробний заводи, суконна фабрика, комбiнат хлiбопродуктiв. Є професiйно-технiчне училище, iсторико-краєзнавчий музей. У мiстi народився український i польський композитор В.I.Заремба, а в с.Жванчик - український письменник В.С.Бабляк. На пiвнiчний-захiд вiд Дунаївцiв лежить селище Смотрич - центр художньої керамiки. В ньому народились письменник i педагог, перший ректор Острозької школи Г.Д.Смотрицький, письменник-полемiст, церковний i громадський дiяч М.Г.Смотрицький. В селищi є краєзнавчий музей.

Вiнькiвцi - селище мiського типу, райцентр, знаходиться в пiвденно-схiднiй частинi областi на берегах р.Калюс на вiддалi 70 км вiд обласного центру. Перша згадка про поселення належить до 1493 p., а селищем мiського типу стало в 1957 р. В селищi дiють консервний, сироробний, комбiкормовий, цегельний заводи. У с. Говори збереглась архiтектурна пам'ятка - палац з господарськими будiвлями (XVIII ст.).
Села Адамiвка i Зiнькiв Вiньковецького району славляться вироб ництном керамiки.

Чемерiвцi - селище мiського типу, райцентр в захiднiй частинi областi. Лежить на берегах р.Жванчик на вiддалi 84 км вiд обласного центру. Вiдоме з 1565 p., а селищем мiського типу стало в 1959 р. Тут розмiщений маслоцех Городоцького молочно-консервного комбiнату, хлiбний завод. Є медучилище. На пiвнiч вiд Чемерiвцiв у межах Товтрового кряжа лежить селище Закупне - важливий центр вiдпочинку для населення областi. У с. Бiла Чемеровецького району народився фгзико-географ, професор К.I.Геренчук, в с.Гусятин - письменник i церковний дiяч Д.Наливайко, а в с.Кочубiїв - видатний дослiдник Подiлля М Орловський.

Нова Ушиця - селище мiського типу, райцентр в пiвденно-схiднiй частинi областi на р.Калюс, на вiддалi 70 км вiд обласного центру. Перша згадка належить до 1439 p., а селищем стало в 1924 р. В селищi працюють консервний, комбiкормовий, цегельний, асфальто-бетонний заводи. Тут є технiкум механiзацiї сiльського господарства.

Designed by Peter Vlasenko
(c) 1998 KhmelnitskInfocom