Шановнi друзi.
Ви взяли до рук одне iз видань Iнституту громадянського суспiльства, пiдготовлене i видане в рамках проекту "Знайте i захищайте свої права". Цей проект став можливим завдяки пiдтримцi фонду "Євразiя" i здiйснюється за кошти Агенства мiжнародного розвитку США.

Ми не намагалися дати вичерпнi вiдповiдi на всi питання вашого буденного життя, тому що це навряд чи можливо, як неможливо знайти один унiверсальний рецепт вiд усiх хвороб. Метою нашого проекту i цього конкретного видання є спроба донести до широкого читача, до всiх українських громадян i iноземцiв, що перебувають в Українi, iнформацiю про те, що в Українi поступово формуються демократичнi iнституцiї, якi покликанi захищати права людей у цiй державi. Ми хочемо, аби ця iнформацiя була якомога бiльш корисною у вашому життi. Звичайно найкраще, аби всi проблеми обходили вас стороною i вам не прийшлося вiдстоювати свої права в судi, але життя досить складне i суперечливе. Тому нiхто не застрахований у ньому нi "вiд суми, нi вiд тюрми". Але знання своїх прав, гарантованих усiм нам Конституцiєю України, а особливо механiзмiв їх захисту вiд протиправних чи злочинних посягань просто необхiдно.
На жаль у нас ще й досi переважна бiльшiсть людей або боїться суду, або не вiрить у його спроможнiсть допомогти простiй людинi у будь-якiй складнiй ситуацiї в яку вона потрапила. Для цього є i свої об"єктивнi i суб"єктивнi причини. Однiєю з таких причин є слабка обiзнанiсть громадян у своїх правах i у механiзмах їх захисту. Частi змiни законодавства, недоступнiсть адвокатської допомоги через її дороговизну чи взагалi вiдсутность є непереборним бар"єром для багатьох людей навiть у самих простих правових ситуацiях.
Саме тому Iнститут громадянського суспiльства виступив з iнiцiативою пiдготовки, виготовлення i безкоштовного розповсюдження серiї коротких видань з необхiдною для всiх правовою iнформацiєю та практичними порадами, якi можна використати при нагодi.
Перед вами таке видання, що присвячено структурi та повноваженням судiв України.

Судова система України.
Судова система України знаходиться зараз на стадiї свого остаточного конституцiйного оформлення. Оскiльки нова Конституцiя України передбачила дещо iншу модель судової влади нiж та, що iснувала до прийняття Основого закону держави 28 червня 1996 року, то зараз, у цей перехiдний час, реально дiюча система судiв дещо вiдрiзняється вiд тiєї, що закладена в Конституцiї.

Що говорить Конституцiя про судову систему в Українi?
Вiдповiдно до Конституцiї України ст.124 "Правосуддя в Українi здiйснюється виключно судами.
Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у державi.
Судочинство здiйснюється Конституцiйним Судом України та судами загальної юрисдикцiї."
Стаття 125. "Система судiв загальної юрисдикцiї в Українi будується за принципами територiальностi i спецiалiзацiї.
Найвищим судовим органом у системi судiв загальної юрисдикцiї є Верховний Суд України.
Вищими судовими органами спецiалiзованих судiв є вiдповiднi вищi суди.
Вiдповiдно до закону дiють апеляцiйнi та мiсцевi суди."
Стаття 127. "Правосуддя здiйснюють професiйнi суддi та, у визначених законом випадках, народнi засiдателi i присяжнi".

Як реально побудована сьогоднi судова система України?
Насьогоднi в Українi дiють: Конституцiйний Суд України , система судiв загальної юрисдикцiї та система арбiтражних судiв. Але оскiльки це видання розраховане на громадянина як фiзичну особу, питання арбiтражних судiв тут не розглядається.

Що являє собою система судiв загальної юрисдикцiї?
Система судiв загальної юрисдикцiї складається з:
районних, мiських судiв(мiжрайонних, мiжобласних судiв);
обласних судiв, до яких вiдноситься i Верховний Суд АРКрим та Київський i Севастопольський мiськi суди;
Верховного Суду України.

Якi суди розглядають справи лише по першiй iнстанцiї?
Першу найбiльш чисельну та найбiльш завантажену ланку судової системи України складають районнi та мiськi суди, якi i є судами першої iнстанцiї.
Районний (мiський) суд утворюється в районi, мiстi (крiм мiст    районного пiдпорядкування), районi в мiстi.
Мiжрайонний (окружний) суд також є первинною ланкою судiв загальної юрисдикцiї i дiє для забезпечення колегiального розгляду судових справ районними (мiськими) судами, до яких обрано недостатню кiлькiсть суддiв. Утворюються мiжрайоннi (окружнi) суди, до яких може входити декiлька районних (мiських) судiв Верховною Радою України. Мiжрайонний (окружний) суд розглядає справи у складi трьох суддiв районних (мiських) судiв.

А якi основнi повноваження судiв першої iнстанцiї?
Повноваження районних(мiських) судiв
Районний (мiський) суд розглядає всi цивiльнi i кримiнальнi     справи, за винятком справ, вiднесених законом до вiдання iнших    судiв.    
У цивiльному судочинствi це майже всi категорiї справ, за винятком може дострокового припинення повноважень народного депутата України, що вiднесено до Конметенцiї Київського мiського суду.
У кримiнальному судочинствi цi суди не розглядають лише справ пiдвiдомчих обласним судам та Верховному Суду АРК.
До цiєї ж ланки вiдносяться i мiжобласнi суди.
Мiжобласний суд є судом першої iнстанцiї i в межах своїх повноважень розглядає на особливо режимних об'єктах, розташованих    на територiї України, всi цивiльнi i кримiнальнi справи, а також справи про адмiнiстративнi правопорушення у випадках, передбачених     законодавством України.
Мiжобласний суд обирається Верховною Радою України строком на десять рокiв у складi голови, заступника голови i суддiв. Народнi    засiдателi мiжобласного суду обираються Верховною Радою України    строком на п'ять рокiв за поданням голови цього суду.   

А яку роль у судовiй системi України вiдiграють обласнi суди?
Другою ланкою судової системи України є Верховний Суд АРК, Київський та Севастопольський мiськi суди.
Склад обласних судiв
Верховний Суд Республiки Крим, обласний, Київський i Севастопольський мiськi суди дiють в складi:   
1) президiї суду;   
2) судової колегiї в цивiльних справах;   
3) судової колегiї в кримiнальних справах.
Повноваження обласних судiв
Верховний Суд Республiки Крим, обласний, Київський i Севастопольський мiськi суди:    
розглядає у межах своїх повноважень справи як:
суд першої    iнстанцiї;
у касацiйному порядку;
у порядку нагляду i в зв'язку з нововиявленими обставинами, здiйснюючи нагляд за судовою дiяльнiстю районних (мiських)    мiжрайонних (окружних) судiв.

Якi кримiнальнi справи пiдсуднi обласним судам по першiй iнстанцiї?
Верховному Суду Автономної Республiки Крим, обласному, Київському i Севастопольському мiським судам пiдсуднi такi    кримiнальнi справи:
про особливо небезпечнi державнi злочини, передбаченi    статтями 56(державна зрада), 56-1(Дiї спрямованi на насильницьку змiну чи повалення конституцiйного ладу), 58( Посягання на життя державного дiяча), 59 (Посягання на представника iноземної держави), 60( Диверсiя), 62(Посягання на територiальну цiлiснiсть України), 63(Пропоганда вiйни) Кримiнального кодексу України;   
про iншi державнi злочини, передбаченi статтями 66, (Порушення рiвноправностi громадян), 67( Розголошення державної таємницi),68 ( Втрата документiв, що мiстять державну таємницю),68-1 ( Передача iноземним органiзацiям вiдомостей, що становлять службову таємницю), 69 (бандитизм), 69-1 (Дiї, що дезорганiзують роботу виправно-трудових установ), 71 (Масовi безпорядки), 76 ( Порушення правил мiжнародних польотiв), частиною 1 статтi 77 (Порушення правил безпеки руху та експлуатацiї транспорту), статтями 78 ( Пошкодження шляхiв сполучення i транспортних засобiв), 78-1 (Пошкодження об"єктiв магiстральних нафто-газопроводiв), 79 ( Виготовлення або збут пiдроблених грошей чи цiнних паперiв), частиною 2 статтi 80 (Порушення правил про валютнi операцiї), статтею 80-1 (Приховування валютної виручки) Кримiнального кодексу України;    
про злочини, передбаченi статтею 93 (умисне вбивство при обтяжуючих обставинах), частиною 4 статтi    117 (згвалтування), частиною третьою статтi 168 (одержання хабаря), статтями 187-2 (Глум над державною символiкою), 187-3 (Органiзацiя або активна в групових дiях, що порушують громадський порядок, 187-6 (Створення непередбачених законодавством воєнiзованих формувань чи груп),     190-1 (Посягання на життя суддi, працiвника правоохоронного органу ...), 217-2 (Угон чи захоплення залiзничного рухомого складу, повiтряного, морського чи рiчкового судна), частиною третьою статтi 217-3 (Блокування транспортних комунiкацiй) Кримiнального кодексу    України .    
У випадках особливої складностi або важливостi справи,    пiдсудної районному (мiському) суду, Верховний Суд Автономної    Республiки Крим, обласний, Київський i Севастопольський мiськi     суди мають право прийняти її до свого провадження.   

Що являє собою Президiя Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв i якi у неї повноваження?
Президiя Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв утворюється у складi:
голови, заступникiв голови i суддiв.
Участь прокурора Республiки Крим, прокурора областi, мiст    Києва i Севастополя в засiданнi президiї Верховного Суду    Республiки Крим, обласного, Київського та Севастопольського     мiських судiв при розглядi судових справ є обов'язковою.

Повноваження президiї Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв
Президiя Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв:   
у межах своїх повноважень розглядає справи в порядку    нагляду i в зв'язку з нововиявленими обставинами;   
затверджує за поданням голови суду склад судової колегiї в    цивiльних справах i судової колегiї в кримiнальних справах;   
розглядає матерiали вивчення i узагальнення судової    практики i аналiзу судової статистики;   
подає допомогу районним (мiським), мiжрайонним (окружним)     суд правильному застосуваннi законодавства.   

Якi ще iншi структурнi пiдроздiли дiють у обласних судах крiм Президiї?
У складi Верховного Суду Республiки Крим , обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв дiють судовi колегiї.
Судова колегiя в цивiльних справах i судова колегiя в    кримiнальних справах затверджується президiєю Верховного Суду    Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського     мiськох судiв з числа суддiв вiдповiдного суду.
Судовi колегiї    очолюють заступники голови суду.   
Голова Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського    i Севастопольського мiських судiв в необхiдних випадках має право своїм розпорядженням залучати суддiв однiєї колегiї для розгляду     справ у складi iншої колегiї.

Якi повноваження судових колегiй Верховного Суду     Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв?
Судова колегiя в цивiльних справах i судова колегiя в    кримiнальних справах Верховного Суду Республiки Крим, обласного,    Київського i Севастопольського мiських судiв розглядають у межах    своїх повноважень справи як суд першої iнстанцiї, у касацiйному    порядку i в зв'язку з нововиявленими обставинами.    

Чи закон визначає повноваження Голови Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв?
Так, повноваження Голови суду досить великi.
Голова Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського    i Севастопольського мiських судiв:   
може головувати в судових засiданнях колегiй;    
приносить у межах i порядку, встановлених законом,     протести на рiшення, вироки, ухвали i постанови по судових    справах;    
у випадках i порядку, встановлених законом, зупиняє    виконання рiшень i ухвал по цивiльних справах;   
органiзує роботу по вивченню i узагальненню судової    практики, аналiзу судової статистики; вносить подання в державнi     органи, громадськi органiзацiї i службовим особам про усунення    порушень закону, причин i умов, що сприяли вчиненню правопорушень;   
скликає президiю суду i вносить на розгляд президiї     питання, що потребують її рiшення; головує на засiданнях президiї;   
розподiляє обов'язки мiж заступниками голови суду;    
керує органiзацiєю роботи судових колегiй; керує роботою    апарату суду;   
веде особистий прийом, органiзує роботу суду по прийому    громадян i розгляду пропозицiй, заяв i скарг;   

Що являє собою Верховний Суд України?
Верховний Суд України є найвищим судовим органом України i здiйснює нагляд за судовою дiяльнiстю судiв республiки в порядку, встановлюваному законодавством України.
Повноваження Верховного Суду України
Верховний Суд України:   
у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої    iнстанцiї, у касацiйному порядку, порядку нагляду i в зв'язку з     нововиявленими обставинами;   
вивчає i узагальнює судову практику, аналiзує судову статистику i дає керiвнi роз'яснення судам у питаннях застосування республiканського законодавства, що виникають при розглядi судових     справ.
Керiвнi роз'яснення Пленуму Верховного Суду України є обов'язковими для судiв, iнших органiв i службових осiб, що    застосовують закон, по якому дано роз'яснення;   
здiйснює контроль за виконанням судами республiки керiвних    роз'яснень Пленуму Верховного Суду України;   
вирiшує в межах своїх повноважень питаннях, що випливають з мiжнародних договорiв України;    
здiйснює iншi повноваження, наданi йому законодавством.   

Якi справи пiдсуднi Верховному Суду України?
Верховному Суду України як суду першої iнстанцiї пiдсуднi кримiнальнi справи особливої складностi або виняткового    громадського значення.    
Верховний Суд України має право прийняти до свого розгляду    всяку справу, пiдсудну нижчестоящому суду, або передати справу на     розгляд вiдповiдного iншого суду України.

Як можна визначити склад Верховного Суду України?
Верховний Суд України дiє в складi:   
1) Пленуму Верховного Суду України;   
2) судової колегiї в цивiльних справах Верховного Суду    України;
3) судової колегiї в кримiнальних справах Верховного Суду    України;
4) вiйськової колегiї.   
Для розгляду органiзацiйних питань роботи Верховного Суду    України утворюється президiя Верховного Суду України.

Що таке Пленум Верховного Суду України i якi у нього повноавження?
Пленум Верховного Суду України дiє в складi Голови Верховного Суду України, заступникiв Голови i членiв Верховного Суду України.    
У засiданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор    України i Мiнiстр юстицiї України. Участь Генерального прокурора     України в роботi Пленуму є обов'язковою.    
У засiданнях Пленуму, не зв'язаних з розглядом судових справ,    на запрошення Голови Верховного Суду України можуть брати участь суддi, члени науково-консультативної ради при Верховному Судi    України, представники мiнiстерств, державних комiтетiв i вiдомств,    iнших державних органiв i громадських органiзацiй, а також    наукових установ.
Повноваження Пленуму Верховного Суду України
Пленум Верховного Суду України:   
у межах своїх повноважень розглядає справи в порядку    нагляду i в зв'язку з нововиявленими обставинами;   
розглядає матерiали узагальнення судової практики i    судової статистики, а також подання Генерального прокурора України     i Мiнiстра юстицiї України i дає керiвнi роз'яснення судам у    питаннях застосування республiканського законодавства; при    обговореннi питання про дачу судам керiвних роз'яснень заслуховує    повiдомлення голiв Верховного Суду Республiки Крим, обласного,     Київського i Севастопольського мiських судiв про судову практику    по застосуванню законодавства;   
затверджує за поданням Голови Верховного Суду України    склад судових колегiй, а також заступникiв голiв судових колегiй i секретаря Пленуму Верховного Суду України з числа членiв     Верховного Суду України;   
заслуховує повiдомлення про роботу Верховного Суду України    i звiти голiв судових колегiй Верховного Суду України про    дiяльнiсть колегiй;   
розглядає подання Голови Верховного Суду України про невiдповiднiсть керiвних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України законодавству України;   
здiйснює iншi повноваження, наданi йому законодавством.

А що потрiбно знати про судовi колегiї Верховного Суду України?
Склад судової колегiї в цивiльних справах, судової колегiї в кримiнальних справах i вiйськової колегiї затверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддiв Верховного Суду України.    
Голова Верховного Суду України у необхiдних випадках має    право своїм розпорядженням залучати суддiв однiєї колегiї для     розгляду справ у складi iншої колегiї.
Основнi повноваження судових колегiй Верховного Суду України
Судовi колегiї Верховного Суду України розглядають у межах    своїх повноважень справи як суд першої iнстанцiї, у касацiйному     порядку, порядку нагляду i в зв'язку з нововиявленими обставинами.   
Судовi колегiї вивчають i узагальнюють судову практику, аналiзують судову статистику i здiйснюють iншi повноваження,    наданi їм законодавством.

А якi повноваження Голови Верховного Суду України?
Голова Верховного Суду України:   
приносить у межах i порядку, встановлених законом,     протести на рiшення, вироки, ухвали i постанови по судових    справах;    
у випадках i порядку, встановлених законом, зупиняє    виконання рiшень, вирокiв, ухвал i постанов по судових справах;   
органiзує роботу по вивченню i узагальненню судової    практики, аналiзу судової статистики; вносить подання в державнi     органи, громадськi органiзацiї i службовим особам про усунення    порушень закону, причин i умов, що сприяли вчиненню правопорушень,    а також органiзує роботу по здiйсненню контролю за виконанням     керiвних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України i вносить    матерiали на розгляд Пленуму;   
скликає Пленум Верховного Суду України i головує на його засiданнях; може головувати в судових засiданнях колегiй    Верховного Суду України при розглядi будь-якої справи;   
вносить у Пленум Верховного Суду України подання про невiдповiднiсть роз'яснень Пленуму Верховного Суду України законодавству України;   
розподiляє обов'язки мiж заступниками Голови Верховного    Суду України;   
керує органiзацiєю роботи судових колегiй; керує роботою    апарату Верховного Суду України;   
веде особистий прийом, органiзує роботу суду по прийому    громадян i розгляду пропозицiй, заяв i скарг;
   
А повноваження заступникiв Голови Верховного Суду України?
Заступники Голови Верховного Суду України:    
можуть головувати у судових засiданнях колегiй Верховного    Суду України;   
приносять у межах i порядку, встановлених законом,     протести на рiшення, вироки, ухвали i постанови по судових    справах;    
у випадку i порядку, встановлених законом, зупиняють    виконання рiшень, вирокiв, ухвал i постанов по судових справах;   
здiйснюють вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв керiвництво     роботою структурних пiдроздiлiв апарату Верховного Суду    Україн
ведуть особистий прийом громадян.   
У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду України його права    i обов'язки здiйснює перший заступник Голови Верховного Суду України, а при вiдсутностi першого заступника - заступник Голови     Верховного Суду України.

А навiщо iснує Конституцiйний Суд України i якi його повноваження?
Конституцiйний Суд України є єдиним органом конституцiйної юрисдикцiї в Українi. Тобто саме Конституцiйний Суд України вирiшує питання про вiдповiднiсть законiв та iнших правових актiв Конституцiї України i дає офiцiйне тлумачення Конституцiї та законiв України.
Складється Конституцiйний Суд iз вiсiмнадцяти суддiв.
Повноваження Конституцiйного Суду України
Конституцiйний Суд України приймає рiшення та дає висновки у
справах щодо:
1) конституцiйностi законiв та iнших правових актiв Верховної
Ради України, актiв Президента України, актiв Кабiнету Мiнiстрiв
України, правових актiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим;
2) вiдповiдностi Конституцiї України чинних мiжнародних
договорiв України або тих мiжнародних договорiв, що вносяться до
Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковiсть;
3) додержання конституцiйної процедури розслiдування i
розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку
iмпiчменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституцiї
України;
4) офiцiйного тлумачення Конституцiї та законiв України.

Хто може бути суб"єктом звернення до Конституцiйного Суду?
Вирiшення питань про вiдповiднiсть Конституцiї України законiв та iнших правових актiв Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мнiстрiв України, правових актiв Верховної Ради АР Крим розглядається Конституцiйним Судом за заверненнями:
Президента України;
не менш як 45 народних депутатiв України, Верховного Суду України;
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
Верховної Ради АР Крим.
Рiшення про офiцiйне тлумачення Конституцiї та законiв України приймається i за зверненням громадян України, iноземних громадян, осiб без громадянства та юридичних осiб.

Суддi
Як забезпечується незалежнiсть суддiв?
Оскiльки правосуддя має бути абсолютно об"єктивним, суддi якi здiйснюють правосуддя мають бути достатньо незалежнi вiд впливiв на них з боку самої влади, полiтичних структур, кримiнальних угрупувань, окремих громадян, тощо.
Незалежнiсть суддiв забезпечується:
спецiальною процедурою призначення та звiльнення з посади;
захистом суддi вiд арешту чи затримання;
встановленням покарання за спроби вчинення тиску чи iншого впливу на суддю або членiв його сiм"ї;
встановленням достатнього матерiального забезпечення дiяльностi суддi як пiд час його трудової дiяльностi так i пiсля його виходу на пенсiю за вiком чи у вiдставку;

Що значить "спецiальна процедура" призначення чи звiльнення суддi?
Суддi усiх категорiй судiв, крiм Констiтуцiйного Суду України, обираються на свою посаду Верховною Радою України безстроково(пожиттєво). Лише перше призначення на посаду суддi здiйснюється Президентом України термiном на 5 рокiв. Внесення подання про призначення суддiв та звiльнення їх з посад належить до компетенцiї Вищої ради юстицiї. Закон встановлює квалiфiкацiйнi вимоги до кандидата на посаду суддi. Це має бути громадянин України, не молодший 25 рокiв, який має вищу юридичну освiту i стаж роботи у галузi права не менш як три роки, проживає в Українi не менш як 10 рокiв та володiє державною мовою.
Звiльнення суддi з посади можливе лише у таких випадках:
1.закiнчення строку, на який його обрано чи призначено;
2.досягнення суддею 65 рокiв;
3.неможливостi виконувати свої повноваження за станом здоров"я;
4.порушення суддею вимог щодо несумiсностi;
5.порушення суддею присяги;
6.набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7.припинення його громадянства;
8.визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлив;
9.подання суддею заяви про вiдставку або про звiльнення за власним бажанням.

Як визначаються вимоги щодо несумiсностi?
Професiйнi суддi не можуть належати до полiтичних партiй та профспiлок, брати участь у будь-якiй полiтичнiй дiяльностi, мати представницький мандат, обiймати будь-якi iншi оплачуванi посади, виконувати iншу оплачувану роботу, крiм наукової, викладацької та творчої.

Невже суддя не може бути затриманим чи заарештованим?
Вiдповiдно до Конституцiї України та Закону "Про статус суддiв", суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Суддя не може бути затриманий за пiдозрою у вчиненнi
злочину, а також пiдданий приводу чи примусово доставлений у
будь-який державний орган в порядку провадження у справах про
адмiнiстративнi правопорушення. Суддя, затриманий за пiдозрою у
вчиненнi злочину чи адмiнiстративного правопорушення, стягнення за
яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно
звiльнений пiсля з'ясування його особи.

А як же вплинути на несумлiнного суддю?
Суддя притягується до дисциплiнарної вiдповiдальностi за
вчинення дисциплiнарного проступку, а саме за порушення:
законодавства при розглядi судових справ;
вимог, щодо несумiсностi передбачених Конституцiєю та Законом про "Статус суддiв";
обов'язкiв, визначених статтею 6 Закону "Статус суддiв" у тому числi вчинення дiй, що порочать звання суддi i можуть викликати сумнiв у його об"єктивностi, неупередженностi та незалежностi.

Що може бути пiдставами для порушення дисциплiнарного провадження щодо суддi?
Пiдставами для порушення дисциплiнарного провадження щодо
суддi можуть бути:
подання Мiнiстерства юстицiї України та його органiв на
мiсцях за наслiдками перевiрки заяв i повiдомлень громадян;
подання голови вiдповiдного суду, посадових осiб державних
органiв, установ, органiзацiй, органiв мiсцевого i регiонального
самоврядування;
повiдомлення в засобах масової iнформацiї.

Хто може порушити дисциплiнарне провадження щодо суддi?
За наявностi пiдстав дисциплiнарне провадження щодо суддi
порушується постановою голови вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї
суддiв, Головою Верховного Суду України, Головою Вищого
арбiтражного суду України та їх заступниками, Головою Верховного
Суду Республiки Крим, головами обласних, Київського i
Севастопольського мiських судiв, головами арбiтражних судiв
Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, головами
вiйськових судiв регiонiв та Вiйськово-Морських Сил.
Накладається дисциплiнарне стягнення вiдповiдною квалiфiкацiйною комiсiєю.

Чи можливе звiльнення суддi з посади i як це вiдбувається?
Суддю може бути звiльнено з посади в порядку дисциплiнарного
провадження за:
1)неналежне виконання обов'язкiв, передбачених статтею 6
2)Закону "Про статус суддiв", якщо до нього ранiше застосовувались дисциплiнарнi
3)стягнення;
4)грубе порушення службових обов'язкiв;
5)вчинення аморального проступку, не сумiсного з зайняттям
6)посади суддi;
7)порушення вимог щодо несумiсностi;
8)з пiдстав, передбачених пунктами 4(прогул без поважних причин), 5 (нез"явлення на роботу протягом бiльш як 4 мiсяцiв внаслiдок тимчасової непрацездатностi) та 7 (появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп"янiння) статтi 40 Кодексу законiв про працю України.
Повноваження суддi також можуть бути тимчосово зупиненi у зв"язку з пред"явленням суддi звинувачення у вчиненнi злочину або у зв"язку з розгядом дисцилiнарної справи щодо нього.
Верховна Рада України зупиняє повноваження суддi, позбавляє його недоторканностi i дає згоду на притягнення його до кримiнальної вiдповiдальностi.
Суддя також може бути звiльнений з посади за невiдповiднiсть
рiвня професiйних знань. В разi виявлення невiдповiдного для
здiйснення правосуддя рiвня професiйних знань суддi
квалiфiкацiйна комiсiя суддiв своїм рiшенням вiдкладає атестацiю
i надає суддi строк для пiдвищення професiйної квалiфiкацiї та
набуття вiдповiдних знань, але не бiльше шести мiсяцiв.
Якщо пiсля закiнчення встановленого строку квалiфiкацiйна комiсiя знову зробить висновок про невiдповiднiсть рiвня професiйних знань суддi займанiй посадi, вона приймає рiшення, яким повiдомляє про це голову вiдповiдного суду та Верховну Раду для вирiшення питання про звiльнення суддi з посади.

А якими документами регламентується порядок звернення до судових органiв?
Порядок зверення до судових органiв визначається такими законодавчими актами: Цивiльно - процесуальним кодексом України, Кримiнально - процесуальним кодексом України, Законом "Про Конституцiйний Суд".

Як все-таки порушити цивiльну справу в судi?
Суд приступає до розгляду цивiльної справи:    
1)за заявою особи, яка звертається за захистом свого права    або охоронюваного законом iнтересу;    
2)за заявою прокурора;   
3)за заявою органiв державного управлiння, профспiлок, державних пiдприємств, установ, органiзацiй, колгоспiв, iнших    кооперативних органiзацiй, їх об'єднань, iнших громадських    органiзацiй або окремих громадян у випадках, коли за законом вони    можуть звертатися до суду за захистом прав та iнтересiв iнших    осiб;    
4)за заявою органiв Антимонопольного комiтету України з    питань, вiднесених законодавчими актами до їх компетенцiї.    
У справах позовного провадження подаються позовнi заяви, у    справах, що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин, i в     справах окремого провадження - скарги i заяви.

А якi справи пiдвiдомчi судам у цивiльному процесi?
Судам пiдвiдомчi:   
1) справи по спорах, що виникають з цивiльних, сiмейних,     трудових i кооперативних правовiдносин, якщо хоча б однiєю з    сторiн у спорi є громадянин, за винятком випадкiв, коли вирiшення     таких спорiв вiднесено законом до вiдання iнших органiв;   
2) справи, що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин,    перелiченi у статтi 236 ЦПК;    
3) справи окремого провадження, перелiченi у статтi 254 ЦПК.   
А хто може бути сторонами у цивiльному процесi?
Сторонами в цивiльному процесi є позивач(той хто звертається до суду з позовом) та вiдповiдач(той, до кого звернуто позов).   
Сторонами можуть бути як фiзичнi так i юридичнi особи.

Як проходить розгляд цивiльних справ у судi?
Суддя одноособово розглядає всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi     суду. Справи по спорах про визначення мiсця проживання i    вiдiбрання дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi     скасування рiшення, постановленого одноособово суддею,    розглядаються у колегiальному складi суду.
Позови пред'являються в судi за мiсцем проживання вiдповiдача. Позови до державних пiдприємств, установ, органiзацiй, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй, їх об'єднань, iнших громадських органiзацiй, що користуються правами юридичної особи, подаються за мiсцем знаходження їх органу управлiння.

А як правильно оформити i подати позовну заяву?
Позовна заява подається до суду в письмовiй формi i повинна мiстити в собi:   
1)назву суду, до якого подається заява;   
2)точну назву позивача i вiдповiдача, їх мiсце проживання    або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;   
3)змiст позовних вимог;   
4)виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;   
5)зазначення доказiв, що стверджують позов;    
6)зазначення цiни позову;   
7)пiдпис позивача або його представника з зазначенням часу    подання заяви.    
Позовна заява про розiрвання шлюбу повинна мiстити в собi,    крiм зазначеного в пунктах 1-7, вiдомостi про рiк    народження кожного з подружжя, про наявнiсть неповнолiтнiх дiтей,    їх прiзвище, iм'я та по батьковi, при кому з батькiв вони     знаходяться i пропозицiї щодо участi подружжя в утриманнi i    вихованнi дiтей пiсля розiрвання шлюбу. В позовну заяву може бути     також включено вимогу про подiл спiльного майна подружжя.   
До позовної заяви додаються письмовi докази, а якщо позовна заява подається представником позивача - також довiренiсть чи    iнший документ, що стверджує повноваження представника.
Позивач повинен подати позовну заяву з копiями вiдповiдно до    кiлькостi вiдповiдачiв.   
Суддя має право, коли вiн визнає за необхiдне, залежно вiд    складностi та характеру справи, затребувати вiд позивача копiї     всiх доданих до позовної заяви документiв вiдповiдно до кiлькостi    вiдповiдачiв.     Цi правила не поширюються на позовнi заяви в    трудових справах i в справах про вiдшкодування шкоди, заподiяної    калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, а також втратою     годувальника.

А у якi термiни має бути пiдготовлено i розглянуто спроаву?
Закон встановлює, що пiдготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена     не бiльше як у семиденний строк, а у виключних випадках по    складних справах цей строк може бути продовжений до двадцяти днiв     з дня прийняття заяви.
Пiсля закiнчення пiдготовки справи до судового розгляду призначенi до слухання справи повиннi бути розглянутi в такi    строки:   
1) трудовi справи - в семиденний строк;   
2) справи про стягнення алiментiв i про вiдшкодування шкоди,    заподiяної калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, а також    втратою годувальника, - у десятиденний строк;   
3) всi iншi справи - у п'ятнадцятиденний строк.

Чи розглядає суд у цивiльному процесi справи, що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин?
Так, суд розглядає такi справи до яких вiдносяться справи по скаргах на порушення виборчого законодавства; скаргах на дiї органiв i службових осiб у зв'язку з    накладенням адмiнiстративних стягнень; по скаргах громадян на рiшення, дiї або бездiяльнiсть    державних органiв, юридичних чи службових осiб у сферi     управлiнської дiяльностi, тощо.

Що може служити пiдставою на звернення до суду у цих справах?
Громадянин має право звернутися до суду (вiйськовослужбовець     - до вiйськового суду) зi скаргою, якщо вважає, що рiшенням, дiєю    або бездiяльнiстю державного органу, юридичної або службової особи     пiд час здiйснення ними управлiнських функцiй порушено його права    чи свободи.    
Скаргу в суд може бути подано громадянином, його представником або на прохання громадянина - уповноваженим представником громадської органiзацiї, трудового колективу.   
До суб'єктiв    рiшення, дiї або бездiяльнiсть яких може бути оскаржено до суду    (суб'єкти оскарження), належать:
органи державної виконавчої влади    та їх службовi особи;
органи мiсцевого самоврядування та їх     службовi особи;
керiвники установ, органiзацiй, пiдприємств i їх     об'єднань незалежно вiд форм власностi;
керiвнi органи i керiвники    об'єднань громадян, а також службовi особи, якi виконують     органiзацiйно-розпорядчi, адмiнiстративно-господарськi обов'язки    або виконують такi обов'язки за спецiальними повноваженнями.

Чи встановлюються строки для звернення зi скаргою до суду?
Скаргу може бути подано в суд:   
у двомiсячний строк, обчислюваний з дня, коли громадянин дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення його прав чи    свобод;
у мiсячний строк з дня одержання громадянином письмової вiдповiдi про вiдмову у задоволеннi скарги органом, службовою    особою вищого рiвня по вiдношенню до того органу, службової особи, що постановили рiшення чи здiйснили дiї або допустили бездiяльнiсть, або з дня закiнчення мiсячного строку пiсля подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової вiдповiдi.    


А як визначити останнiй день закiнчення процесуальних строкiв?
Строк, обчислюваний роками, закiнчується у вiдповiднi мiсяць    i число останнього року строку.    
Строк, обчислюваний мiсяцями, закiнчується у вiдповiдне число останнього мiсяця строку. Якщо кiнець строку, обчислюваного мiсяцями, припадає на такий мiсяць, що вiдповiдного числа не має,    то строк закiнчується в останнiй день цього мiсяця.    
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного пiсля того дня, з якого починається строк. Якщо кiнець    строку припадає на день неробочий, то за останнiй день строку    вважається перший пiсля нього робочий день.
Перебiг строку,    визначеного вказiвкою на подiю, яка повинна неминуче наступити,     починається наступного дня пiсля настання подiї.   
Останнiй день строку триває до 24 години, але коли в цей    строк слiд було вчинити процесуальну дiю в судi, де службовi     заняття кiнчаються ранiше, то строк закiнчується в момент припинення цих занять.   
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закiнчення     скарга або необхiднi для суду документи чи грошовi суми здано на    пошту.

Що за справи розглядають у категорiї окремого провадження?
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи:   
1)про визнання громадянина обмежено дiєздатним чи недiєздатним;   
2)про визнання громадянина безвiсно вiдсутнiм чи про оголошення громадянина померлим;   
3)про усиновлення дiтей, якi проживають на територiї     України;
4)про встановлення неправильностi запису в актах громадянського стану;   
5)про встановлення фактiв, що мають юридичне значення;   
6)про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на     пред'явника ;
7)про оскарження нотарiальних дiй або вiдмови в їх вчиненнi.   

Судовi рiшення   
Чим завершується розгляд цивiльної справи по сутi?    
Суд, розглянувши цивiльну справу по сутi, грунтуючись на на доказах, якi були дослiдженi у судовому засiданнi приймає рiшення яке складається вступної, описової, мотивувальної i резолютивної частини.   
У вступнiй частинi рiшення зазначається час та мiсце його постановлення, найменування суду, що постановив рiшення, склад суду, прiзвище секретаря судового засiдання, прiзвище прокурора,     який брав участь у справi, найменування сторiн та iнших осiб, якi    брали участь у справi, представника громадської органiзацiї або     трудового колективу. Описова частина повинна мiстити в собi вказiвку на вимоги     позивача, заперечення вiдповiдача i пояснення iнших осiб, якi    беруть участь у справi.   
В мотивувальнiй частинi рiшення повиннi бути наведенi    обставини справи, встановленi судом, докази, на яких грунтуються     висновки суду, доводи, за якими суд вiдхиляє тi чи iншi докази, а    також закони, якими керувався суд.   
Резолютивна частина рiшення повинна мiстити в собi висновок    суду про задоволення позову або про вiдмову в позовi повнiстю чи     частково, вказiвку на розподiл судових витрат, строк i порядок    оскарження рiшення.    
У резолютивнiй частинi рiшення по справi про розiрвання     шлюбу суд, крiм того, повинен:
визначити, при кому з подружжя, що розлучається, i хто з дiтей залишається, а також з кого з батькiв i в якому розмiрi стягуються кошти на утримання дiтей;
встановити    порядок подiлу майна в натурi або в частковому вiдношеннi мiж     подружжям, що розлучається; визначити суму в передбачених законодавством про державне мито розмiрах, яка пiдлягає сплатi подружжям (одним з подружжя або обома) при реєстрацiї розiрвання шлюбу.   
Постановлене рiшення викладається в письмовiй формi головуючим або одним з суддiв при колегiальному розглядi справи i    пiдписується всiм складом суду, який бере участь у постановленнi     рiшення.

Якi умови набрання рiшенням суду законної сили?    
Рiшення суду набирає законної сили пiсля закiнчення строку на    касацiйне оскарження i внесення касацiйного подання прокурора,     якщо воно не було оскаржене i на нього не внесено касацiйного    подання. В разi подачi касацiйної скарги або внесення касацiйного     подання рiшення, якщо його не скасовано, набирає законної сили    пiсля розгляду справи судом касацiйної iнстанцiї.   
Рiшення Верховного Суду України набирають законної сили    негайно пiсля їх проголошення.   
Пiсля набрання рiшенням законної сили сторони та iншi особи,    якi брали участь у справi, а також їх правонаступники не можуть    знову заявляти в судi тi ж позовнi вимоги, з тих пiдстав, а також    оспорювати в iншому процесi встановленi судом факти i    правовiдносини.
Ухвали суду.   

По яких питаннях постановляються ухвали суду?    
Питання, зв'язанi з рухом справи в судi першої iнстанцiї,     рiзнi клопотання та заяви осiб, якi беруть участь у справi,    питання про вiдкладення розгляду справи, про зупинення або     закриття провадження в справi, залишення заяви без розгляду у     випадках, передбачених Цивiльно-процесуальним Кодексом, вирiшуються мотивованими ухвалами.    
В ухвалi зазначається:   
1)час i мiсце її постановлення;   
2)найменування та склад суду, прiзвище секретаря судового    засiдання;
3)особи, якi беруть участь у справi, i предмет спору;    
4)суть питання, розв'язуваного ухвалою;   
5)мотиви, по яких суд прийшов до своїх висновкiв, i закон,    яким керувався суд, постановлюючи ухвалу;   
6)висновок суду;   
7)порядок i строк оскарження ухвали.

Хто має право на касацiйне оскарження рiшення?
Сторони та iншi особи, якi брали участь у справi, мають право
оскаржити у касацiйному порядку судове рiшення повнiстю або
частково.
Прокурор або заступник прокурора в межах повноважень Цивiльно-процесууального Кодексу може вносити касацiйне подання на рiшення суду незалежно вiд того, чи брав вiн участь у данiй справi. Помiчники прокурорiв, прокурори управлiнь i вiддiлiв вносять касацiйнi подання тiльки по справах, у розглядi яких вони брали участь.

До який судiв подаються касацiйнi скарги чи подання?
Касацiйнi скарги i касацiйнi подання на рiшення районного (мiського) суду, мiжрайонного (окружного) суду, вiйськового суду гарнiзону подаються вiдповiдно до Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв, вiйськових судiв регiонiв, Вiйськово-Морських Сил, а на рiшення Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв, мiжобласного суду та вiйськових судiв регiонiв, Вiйськово-Морських Сил - до Верховного Суду України. 

У якi строки можна подати касацiйну скаргу?
Касацiйнi скарги на рiшення районних (мiських) судiв, мiжрайонних (окружних) судiв, Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв, мiжобласного суду, вiйськових судiв може бути подано протягом десяти днiв з наступного дня пiсля оголошення рiшення. В такий же строк може бути внесено касацiйне подання прокурора.

Якi вимоги встановлюються до касацiйної скарги або подання?
Касацiйна скарга, подання повиннi мiстити в собi:
1) найменування суду, якому адресується скарга, подання;
2) найменування особи, яка подає скаргу, подання;
3) суть рiшення, на яке подано скаргу чи внесено подання, та
найменування суду, який його постановив;
4) вказiвку на те, в чому полягає неправильнiсть рiшення;
5) просьбу особи, яка подає скаргу, подання;
6) перелiк письмових матерiалiв, що додаються до скарги,
подання.
Касацiйна скарга пiдписується особою, яка подає скаргу, або її представником. Касацiйне подання пiдписується прокурором.
До касацiйної скарги, поданої представником, повинна бути додана довiренiсть або iнший документ, що посвiдчує повноваження представника, якщо в справi немає такого повноваження.
До касацiйної скарги, подання додаються копiї скарги, подання вiдповiдно до числа осiб, якi брали участь у справi.
Касацiйну скаргу, подання в письмовiй формi подають через суд першої iнстанцiї, який вирiшив справу.

Як розглядається справа у касацiйнiй iнстанцiї?
При розглядi справи в касацiйному порядку суд по наявних в справi i додатково поданих сторонами та iншими особами, якi беруть участь у справi, матерiалах перевiряє законнiсть i обгрунтованiсть рiшення суду першої iнстанцiї як в оскарженiй, так i в неоскарженiй частинi, а так само щодо осiб, якi не подали скарг.
Суд не зв'язаний доводами касацiйної скарги або подання i зобов'язаний перевiрити справу в повному обсязi.
Суд, розглянувши справу в касацiйному порядку, вправi своєю
ухвалою:
1) залишити рiшення без змiни, а касацiйну скаргу або подання
- без задоволення;
2) скасувати рiшення повнiстю або частково i направити справу
на новий розгляд до того ж суду в iншому складi суддiв або до
iншого суду першої iнстанцiї;
3) скасувати рiшення повнiстю або частково i закрити
провадження в справi або залишити заяву без розгляду;
4) змiнити рiшення або постановити нове рiшення, не передаючи
справи на новий розгляд, якщо по справi не вимагається збирання
або додаткової перевiрки доказiв, обставини справи встановленi
судом першої iнстанцiї повно i правильно, але допущено помилку в
застосуваннi норм матерiального права.

Якi можуть бути пiдстави для скасування рiшення суду в касацiйному порядку?
Пiдставами для скасування рiшення суду в касацiйному порядку
i передачi справи на новий розгляд до суду першої iнстанцiї є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведенiсть обставин, що мають значення для справи, якi
суд вважає встановленими;
3) невiдповiднiсть висновкiв суду, викладених у рiшеннi,
обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матерiального
або норм процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по сутi рiшення суду з одних
лише формальних мiркувань.

Чим закiнчується розгляд справи у касацiйнiй iнстанцiї?
Розглянувши касацiйну скаргу чи подання, суд приймає ухвалу.
В касацiйнiй ухвалi повинно бути зазначено: час i мiсце
постановлення ухвали, найменування i склад суду, який постановив
ухвалу, данi про участь в касацiйнiй iнстанцiї прокурора та iнших
осiб, якi брали участь у справi, за чиєю скаргою або поданням
розглядалась справа в касацiйнiй iнстанцiї, найменування рiшення,
на яке подано скаргу чи внесено подання, змiст цього рiшення, а
також доводи, викладенi в скарзi або поданнi, i результати
розгляду скарги або подання.
При залишеннi рiшення без змiн у касацiйнiй ухвалi
обов'язково повинно бути зазначено, якими конкретними даними
спростовуються доводи скарги або подання, з посиланням на
вiдповiднi матерiали справи.
В разi скасування або змiни рiшення в ухвалi обов'язково
зазначається, в чому полягає неправильнiсть рiшення, який закон i
в чому саме його порушено i чим спростовуються мотиви, що їх
покладено в основу рiшення.
Якщо рiшення скасовується з передачею справи на новий
розгляд, в ухвалi повинно бути зазначено, якi обставини слiд
з'ясувати при новому розглядi справи.
Ухвала суду касацiйної iнстанцiї оскарженню не пiдлягає i
набирає законної сили з моменту її проголошення.

Опротестування у порядку судового нагляду рiшень, ухвал i постанов суду, що набрали законної сили
Хто має право на опротестування у порядку нагляду?
Опротестовувати в порядку нагляду рiшення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, мають право:
1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України та їх заступники - рiшення, ухвали i постанови будь-якого суду України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України;
2) голови Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв та їх заступники, прокурор Республiки Крим, областi, мiст Києва, Севастополя та їх заступники - рiшення, ухвали районного (мiського), мiжрайонного (окружного) суду, а також касацiйнi ухвали судової колегiї в цивiльних справах Верховного Суду Республiки Крим, обласного, Київського i Севастопольського мiських судiв;
3) голова вiйськового суду регiону, Вiйськово-Морських Сил, вiйськовий прокурор (на правах прокурора областi), їх заступники - рiшення, ухвали вiйськового суду гарнiзону.
Службовi особи, яким надано право принесення протестiв у порядку нагляду, можуть зупиняти виконання вiдповiдних рiшень, ухвал i постанов до закiнчення провадження в порядку нагляду.

Якi суди розглядають протести у порядку нагляду?
Справи в порядку нагляду розглядають:
1) президiя Верховного Суду Республiки Крим, обласного,
Київського та Севастопольського мiських судiв - за протестами
Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та
їх заступникiв, голiв Верховного Суду Республiки Крим, обласного,
Київського, Севастопольського мiських судiв та їх заступникiв,
прокурора Республiки Крим, областi, мiст Києва, Севастополя та їх
заступникiв - на рiшення i ухвали районних (мiських) судiв,
мiжрайонних (окружних) судiв та на касацiйнi ухвали Верховного
суду Республiки Крим, обласних судiв, Київського i
Севастопольського мiських судiв;
2) вiйськовий суд регiону, Вiйськово-Морських Сил - за
протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора
України та їх заступникiв, голови вiйськового суду регiону,
Вiйськово-Морських Сил та їх заступникiв, вiйськових прокурорiв
(на правах прокурора областi) - на рiшення i ухвали вiйськових
судiв гарнiзонiв;
3) судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду України
- за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального
прокурора України та їх заступникiв - на рiшення i ухвали районних
(мiських) судiв, мiжрайонних (окружних) судiв, Верховного Суду
Республiки Крим, обласних судiв, Київського i Севастопольського
мiських судiв, мiжобласного суду;
4) вiйськова колегiя Верховного Суду України - за протестами
Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та
їх заступникiв - на рiшення i ухвали вiйськових судiв гарнiзонiв,
регiонiв, Вiйськово-Морських Сил та на касацiйнi ухвали вiйськових
судiв регiонiв, Вiйськово-Морських Сил;
5) Пленум Верховного Суду України - за протестами Голови
Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх
заступникiв - на рiшення i ухвали судової колегiї в цивiльних
справах i вiйськової колегiї Верховного Суду України.

Якi повноваження, щодо розгляду справи у порядку нагляду має суд?
Суд, розглянувши справу в порядку нагляду, своєю ухвалою або
постановою вправi:
1) залишити рiшення, ухвалу, постанову без змiн, а протест - без задоволення;
2) скасувати рiшення, ухвалу або постанову повнiстю або частково i направити справу на новий розгляд до суду першої або касацiйної iнстанцiї;
3) скасувати рiшення, ухвалу або постанову повнiстю або частково i закрити провадження в справi чи залишити заяву без розгляду;
4) залишити в силi одне з ранiше постановлених у справi рiшень, одну з ухвал чи постанов;
5) змiнити рiшення, ухвалу чи постанову або постановити нове рiшення, не передаючи справи на новий розгляд, якщо по справi не вимагається збирання або додаткової перевiрки доказiв, обставини справи встановленi судом першої iнстанцiї повно i правильно, але допущено помилку в застосуваннi норм матерiального права.

Чи можливий перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рiшень, ухвал i постанов суду, що набрали законної сили?
Рiшення, ухвали i постанови, що набрали законної сили, можуть
бути переглянутi у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пiдставами для перегляду рiшень, ухвал i постанов у зв'язку з
нововиявленими обставинами є:
1) iстотнi для справи обставини, що не були i не могли бути
вiдомi заявниковi;
2) встановленi вироком суду, що набрав законної сили,
завiдомо неправдивi показання свiдка, завiдомо неправильний
висновок експерта, завiдомо неправильний переклад, фальшивiсть
документiв або речових доказiв, що потягли за собою постановлення
незаконного або необгрунтованого рiшення;
3) встановленi вироком суду, що набрав законної сили,
злочиннi дiї сторiн, iнших осiб, якi беруть участь у справi, або
їх представникiв чи злочиннi дiяння суддiв, вчиненi при розглядi
даної справи;
4) скасування рiшення, вироку, ухвали або постанови суду чи
постанови iншого органу, що стали пiдставою для постановлення
даного рiшення, ухвали чи постанови.
Судовi рiшення, ухвали чи постанови переглядаються за заявою
сторiн, iнших осiб, якi брали участь у справi, або за поданням
прокурора.
Рiшення, що набрало законної сили, переглядається у зв'язку з
нововиявленими обставинами судом, який винiс це рiшення. Перегляд
у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвал i постанов касацiйної
або наглядної iнстанцiї, якими змiнено рiшення суду першої
iнстанцiї чи постановлено нове рiшення, провадиться судом, який
змiнив рiшення або винiс нове рiшення.
Сторони та iншi особи, якi брали участь у справi, заяви про перегляд рiшень, ухвал та постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть подавати протягом трьох мiсяцiв з дня встановлення обставини, що стала пiдставою для перегляду рiшення, ухвали або постанови.

Виконання судових рiшень
Цивiльно-процесуальним кодексом встановлюються правила, за якими пiдлягають виконанню :
1)рiшення, ухвали i постанови судiв у цивiльних справах, а також постанови народних суддiв про стягнення алiментiв;
2)вироки, ухвали i постанови судiв у кримiнальних справах в частинi майнових стягнень;
3)постанови суддi або суду в частинi майнових стягнень у справах про адмiнiстративнi правопорушення;
4)мировi угоди, затвердженi судом;
5)постанови прокурора про виселення в адмiнiстративному порядку громадян, якi самоправно зайняли жиле примiщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом;
6)виконавчi написи нотарiусiв;
7)рiшення арбiтражного суду в передбачених законом випадках;
8)рiшення Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду i Морської арбiтражної комiсiї при Торгово-промисловiй палатi України, арбiтражiв (третейських судiв), спецiально утворюваних для розгляду окремих справ;
9)не сплаченi в строк платiжнi вимоги, акцептованi платником;
10)рiшення товариських судiв про майновi стягнення;
11)рiшення третейських судiв;
12)рiшення комiсiй по трудових спорах;
13)постанови профспiлкових комiтетiв пiдприємств, установ, органiзацiй по спорах про вiдшкодування шкоди, заподiяної калiцтвом чи iншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника;
14)постанови адмiнiстративних органiв або службових осiб, яким законом надано право провадити стягнення з громадян у безспiрному порядку;
15)рiшення виконавчих комiтетiв районних, мiських, районних у мiстах Рад народних депутатiв про примусовий продаж другого будинку, що належить громадяниновi на правi особистої власностi;
16)рiшення виконавчих комiтетiв мiських, селищних i сiльських Рад народних депутатiв про стягнення з державних пiдприємств, установ, органiзацiй, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй, їх об'єднань, iнших громадських органiзацiй шкоди за потрави посiвiв i пошкодження насаджень;
17)рiшення iноземних судiв у передбачених законом випадках;
18)постанови комiсiї в справах неповнолiтнiх щодо грошових стягнень;
19)рiшення державних органiв, прийнятi з питань володiння i користування культовими будiвлями та майном;
20)рiшення комiсiй Рад народних депутатiв з питань поновлення прав реабiлiтованих;
21) рiшення Антимонопольного комiтету України та його територiальних вiддiлень у передбачених законодавчими актами випадках;
22)судовi рiшення виконуються пiсля того, як вони набрали законної сили, за винятком випадкiв негайного їх виконання.

Що таке виконавчi документи?
Виконавчими документами є:
1) виконавчi листи;
2) виконавчi написи нотарiусiв;
3) накази арбiтражного суду, рiшення Мiжнародного
комерцiйного арбiтражного суду та Морської арбiтражної комiсiї при
Торгово-промисловiй палатi України;
4) посвiдчення комiсiй по трудових спорах пiдприємств,
установ, органiзацiй;
5) iншi рiшення i постанови, передбаченi статтею 348 цього
Кодексу.
По кожному рiшенню, яке набрало законної сили, видається один
виконавчий лист.

Якi вимоги встановлюються до змiсту виконавчого листа?
У виконавчому листi зазначається:
1) найменування суду, який видав виконавчий лист;
2) справа, по якiй виданий виконавчий лист;
3) час постановлення рiшення;
4) резолютивна частина рiшення (дослiвно);
5) час набрання рiшенням законної сили;
6) час видачi виконавчого листа;
7) повне найменування стягувача, боржника та їх адреси.

Хто i як забезпечує виконання судових рiшень?
Виконання судових рiшень викладених у виконавчих документах здiйснює судовий виконавець.
Виконання здiйснює судовий виконавець того суду, в районi дiяльностi якого знаходиться майно боржника або боржник постiйно проживає чи працює.
Судовий виконавець починає виконавчi дiї на усну або письмову
заяву стягувача, прокурора, осiб, якi мають право звертатись до
суду з заявами на захист прав та охоронюваних законом iнтересiв
iнших осiб, органiв Антимонопольного комiтету України на пiдставi належно виданих виконавчих документiв.
Рiшення суду в справi, в якiй хоч би однiєю з сторiн є громадянин, може бути пред'явлено для примусового виконання протягом трьох рокiв з моменту набрання ним законної сили, а в усiх iнших справах - протягом одного року.

Якi дiї може виконувати судовий виконавець, коли боржник не хоче добровiльно виконувати рiшення суду?
Судовий виконавець приступає до примусового виконання, якщо боржник не виконає добровiльно судового рiшення у встановлений строк.
Заходами примусового виконання є:
1) звернення стягнення на майно боржника накладенням арешту i
продажем майна;
2) звернення стягнення на майно i грошовi суми боржника, що
знаходяться в iнших осiб;
3) звернення стягнення на заробiтну плату або iнший
заробiток, пенсiю i стипендiю боржника;
4) вилучення у боржника i передача стягувачевi певних
предметiв, зазначених у рiшеннi суду;
5) iншi заходи, передбаченi рiшенням суду.
Перелiчених заходiв примусового виконання судовий виконавець
повинен вжити не пiзнiше десяти днiв з дня закiнчення строку на
добровiльне виконання.
В разi вiдмови боржника допустити судового виконавця в
примiщення, судовий виконавець, коли це необхiдно, запрошує
представника мiлiцiї або представника виконавчого комiтету
селищної, сiльської Ради народних депутатiв, а також понятого, у
присутностi яких вiдкриває примiщення.
Якщо при виконаннi рiшення судовому виконавцевi вчинено опiр,
судовий виконавець у присутностi понятих складає про це акт i для
усунення перешкод звертається за допомогою до органiв внутрiшнiх
справ. Складений судовим виконавцем акт передається суддi для
вирiшення питання про вiдповiдальнiсть осiб, якi вчинили опiр
судовому виконавцевi.
Судовий виконавець, приступаючи до примусового виконання,
зобов'язаний роз'яснити сторонам їх процесуальнi права i
обов'язки.

Чи можливе припинення виконання судового рiшення?
Виконання рiшення припиняється у випадках:
1) прийняття судом письмової вiдмови стягувача вiд стягнення;
2) скасування актiв, що були пiдставою виконання;
3) затвердження судом мирової угоди мiж боржником i
стягувачем;
4) смертi стягувача або боржника, якщо передбаченi рiшенням
права або обов'язки не переходять до правонаступника померлого;
5) закiнчення зазначеного законом строку давностi.
На ухвалу суддi про припинення виконання може бути подано
скаргу, внесено окреме подання.
В разi припинення виконання всi вжитi судовим виконавцем
заходи по примусовому виконанню (опис майна, арешт майна тощо)
вiдмiняються, а виконавчий документ повертається стягувачевi з
написом про виконання або з зазначенням обставин, з яких рiшення
не може бути виконано. Припинене виконавче провадження не може
бути розпочато знову.

Яким чином забезпечується виконання рiшень суду?
Якщо боржник не взмозi виплатити суми стягнень, визначенi судом, стягнення провадиться шляхом опису майна боржника,
опечатування i продажу його.
Стягнення звертається як на особисте майно боржника, так i на
його частку в спiльнiй власностi, в спiльнiй власностi подружжя, а
так само в майнi колгоспного двору або господарства громадян, якi
займаються iндивiдуальною трудовою дiяльнiстю в сiльському
господарствi.
Майно боржника описується в кiлькостi, необхiднiй для
задоволення стягнення i покриття витрат, пов'язаних з виконанням
рiшення.
При проведеннi опису боржник вправi вказати майно, на яке
слiд звернути стягнення в першу чергу. Судовий виконавець
зобов'язаний задовольнити заяву боржника, якщо вона не порушує
iнтересiв стягувача i не перешкоджає виконанню рiшення.
Стягнення може накладатись i на грошовi вклади боржника i на його будинок, який може бути виставлено на продаж.
Аналогiчно стягнення накладаються i на юридичнi особи незалежно вiд форм власностi.
Варто пам"ятати, що оголошення судом рiшення на вашу користь не веде зразу до його виконання. Для його виконання ви маєте запустити механiзм судового виконання рiшення через виконавчий документ i судового виконавця.


Зразки найбiльш типових цивiльних позовiв, заяв, скарг.
(Тут i далi позови, заяви, скарги взятi iз реальної судової практики)


1. Позовна заява про розiрвання шлюбу.


До Московського районого суду м. Києва
позивач: Карпенко Марiя Степанiвна, 1960 р. народження, яка мешкає за адресою:
________________
вiдповiдач: Карпенко Олег Васильович, 1960р. народження, який мешкає за адресою:
________________
Позовна Заява
17 лютого 1984 р. я вступила до шлюбу з вiдповiдачем, Карпенком Олегом Васильовичем, i проживала разом з ним до вересня мiсяця 1996р.
Вiд цього шлюбу маю сина, Карпенка Iгоря Олеговича, 6 квiтня 1987р. народження.
Спiльне життя з вiдповiдачем не склалося: у жовтнi 1996р. вiдповiдач заявив, що тривалий час (близько 2 рокiв) пiдтримує зв*язки з iншою жiнкою, веде з нею спiльне господарство. Останi два роки вiдповiдач не пiдтримує матерiально мене i сина.
Шлюбнi вiдносини мiж нами припиненнi з жовтня 1996р., загальне господарство нами не ведеться.
Подальше сумiстне життя i збереження сiм*ї вважаю не можливим. Спору про роздiл майна, що є нашою сумiстною власнiстю, у нас не виникає. Згоди про утримання сина мiж нами досягнено.
Вiдповiдно до ст. 38 КпШС України
Прошу:
Розiрвати шлюб, укладений мiж мною i Карпенком Олегом Васильовичем, зареєстрований 17. 02. 1984р. у вiддiлi реєстрацiї актiв громадського стану Московського району м. Києва, актовий запис № 734.
Додаток:
1.Копiя свiдоцтва про шлюб;
2.Копiя сввiдоцтва про народження дитини;
3.Довiдка про заробiтну плату позивача;
4.Довiдка про заробiтну плату вiдповiдача;
5.Документ про сплату державного мита;
6.Копiя позовної заяви.
20 листопада 1996р. Пiдпис ( Карпенко)

2. Зразок скарги на неправомiрнi дiї чи бездiяльнiсть органiв i посадових осiб.

До залiзничного суду м. Києва
Михайленка Олексiя Павловича, який мешкає за адресою ...
вiдповiдач: начальник залiзничнаго РУ ГУ МВС України в м. Києвi
Павлюк С.П.,
адреса ...
Скарга:
15 сiчня 1997р. начальник Залiзничного РУ ГУ МВС України у м. Києвi Павлюк С.П. вiдмовив менi у видачi дозволу на придбання мисливської рушницi. Дiї начальника районого управлiння Головного управлiння МВС України у м. Києвi вважаю неправомiрними, позаяк я подав усi документи, необхiднi для видачi дозволу на придбання i зберiгання мисливської рушницi, забезпечив умови для її зберiгання; будь-якi обставини, що перешкоджають безпечному користуваню та поводженню зi зброєю вiдсутнi.
25 сiчня 1997р. я звернувся зi скаргою на цi дiї до Головного управлiння МВС України у м. Києвi, але вiдповiдi у встановлений термiн не одержав.
На пiдставi статтi 248-1 ЦПК України
Прошу:
1. Зобов"язати начальника Залiзничного РУ ГУ МВС України у м. Києвi усунути допущене порушення мого права i видати менi дозвiл на придбання i зберiгання мисливської рушницi.
2. У порядку пiдготовки справи до слухання витребувати матерiали по моїй скарзi вiд Головного управлiння МВС України у м. Києвi.
Додаток:
1. Письмова вiдмова.
2. Письмовi докази неправомiрностi дiй службової особи.
3. Копiя скарги.
4. Квитанцiя про сплату державного мита.

1 березня 1997р. пiдпис( Михайленко О.П.)

3. Позовна заява у справi про зихист честi i гiдностi та вiдшкодуваннi моральної шкоди.

                            П'ятихатський районний суд
                П о з и в а ч:     БАРАБАШ Олександр Леоднiдович
                            ( адреса ),
                    учасник ЛНА ЧАЕС, категор.2, посвiдчення А №062242
    П р е д с т а в н и к п о з и в а ч а:      ЛIСКОВСЬКИЙ Олег Васильович
                            ( адреса )
            В i д п о в i д а ч:     ГАЛАГАН Раїса Григорiвна
                            ( адреса )

П О З О В Н А З А Я В А
у захистi честi i гiдностi та вiдшкодуваннi моральної шкоди

    19 березня 1994 року з окружної виборчої комiсiї П'ятихатського виборчого округу № 104 по виборах народного депутата України (далi у текстi цiєї заяви "ОВК") вийшов лист № 64, пiдписаний Головою ОВК Галаган Р.Г. (додаток № 2), на адресу Центральної виборчої комiсiї по виборах народних депутатiв України (далi у текстi цiєї заяви - ЦВК), зареєстрований у ЦВК пiд вхiдним № 08-2/40-1201 вiд 25.03.95, який мiстить низку вiдомостей про мене i мої дiї як кандидата у народнi депутати України, що не вiдповiдають дiйсностi або викладенi неправдиво, якi порочать мою честь, гiднiсть i дiлову репутацiю, якi завдали великої шкоди моїм iнтересам. Зокрема:
1.    "ОВК (...) на своїх засiданнях (протокол № 5, № 7 вiд 10 та 18 лютого ц.р.) попереджала кандидата у народнi депутати Барабаша О.Л. про порушення ним Закону України "Про вибори народних депутатiв України", зокрема, статей № 27, 32, 33, 34 та використаннi свого службового становища у веденнi передвиборної агiтацiї." - не вiдповiдає дiйсностi, викладено неправдиво i є брутальна, неприпустима брехня, причому - у цiлiй низцi моментiв:
мене особисто, моїх довiрених осiб жодного разу, нi на засiданнях ОВК, нi у жоднiй iншiй формi, нiхто не "попереджав" про жоднi порушення Закону про вибори нi 10.02.94, нi 18.02.94, нi коли б то не було пiзнiше;
я в принципi не мiг зробити такi порушення, оскiльки був зареєстрований кандидатом у народнi депутати тiльки 10.02.94, при цьому отримав посвiдчення про реєстрацiю кандидатом лише 16.02.94, у зв'язку з своєю вiдсутнiстю до того часу в окрузi;
2.     "Барабаш О.Л. спонукає редактора Жовтоводського мiського радiомовлення Яковлеву В.I. на передачi на користь Барабаша О.Л." - не вiдповiдає дiйсностi, брутальна, примiтивна брехня у неприпустимiй, безтактнiй, принижуючiй формi (додаток № 4), нiкого, нi до чого не "спонукав", тим бiльше - на свою "користь".
3.     "По радiо передано текст (...), якого пiдготував житель Жовтих Вод Ворфлiк А.В. по завданню Барабаша О.Л." - не вiдповiдає дiйсностi, жодного такого "завдання", жодного разу нiкому не давав.
4.     "Як пояснив сам Ворфлiк А.В., текст пiдготовленої ранiше i передано на радiо (за вказiвкою Барабаша О.Л.)..." - не вiдповiдає дiйсностi, брутальна, примiтивна брехня: Жодних подiбних пояснень А.В.Ворфлiк не давав, його пояснення мали прямо протилежний змiст (додаток № 5); жодних вказiвок А.В.Ворфлiку я не давав нi щодо пiдготовки тексту, нi щодо передачi його на радiо.
5.     "По П'ятихатському банку, де вiдкрито його особистий виборчий рахунок, грошi не використовувалися." - не вiдповiдає дiйсностi, брутальна, примiтивна, свiдома брехня: на момент виходу листа, на 19.03.94 мною були зробленi практично всi проплати з виборчого фонду (додаток № 6) у повнiй вiдповiдностi до Закону про вибори.
    На пiдставi викладеного п р о ш у Суд:
1.    У вiдповiдностi до Статтi 32 Конституцiї України та Статтi 7 Цивiльного кодексу України визнати вiдомостi, зазначенi у позовi (7 епiзодiв), такими, що не вiдповiдають дiйсностi, викладеними неправдиво, що порочать мою честь, гiднiсть i дiлову репутацiю, якi завдали великої шкоди моїм iнтересам.
2.     У вiдповiдностi до Статтi 32 Конституцiї України та Статтi 7 Цивiльного кодексу України вiдкликати з Центральної виборчої комiсiї лист ОВК П'ятихатського виборчого округу № 104 вiд 19 березня 1994 року № 64.
3.     На пiдставi Статтi 32 Конституцiї України та Статтi 440-1 Цивiльного кодексу України зобов'язати вiдповiдача вiдшкодувати менi моральну шкоду, заподiяну зазначеними у цьому позовi публiкацiями, у розмiрi 500 (п'ятсот) МЗП, або 30 (тридцять) мiльйонiв карбованцiв.
    Розмiр вiдшкодування моральної шкоди визначений, виходячи з мiнiмального розмiру вiдшкодування моральної шкоди, встановленого частиною другою Статтi 440 Цивiльного Кодексу України у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат (МЗП), з урахуванням наступних обтяжуючих факторiв:
Вiдомостi поширенi з очевидною полiтичною метою - опорочити, принизити одного з кандидатiв у народнi депутати, вплинути таким неправдивим способом на вiдношення ЦВК до мене як кандидата у депутати, на хiд виборчої кампанiї в окрузi.
Поширенi вiдомостi, незважаючи на їх очевидну брехливiсть i недостовiрнiсть, донинi не спростованi нi ОВК, нi ЦВК, нi Днiпропетровською облрадою (додаток № 7), вiдповiдачем досi не принесенi менi вибачення.
Вiдомостi поширенi в формi доносу i утаємничено: менi не було повiдомлено нi про факт надсилання листа, нi про його змiст - щоб я не мав навiть змоги аргументовано спростувати всi брехливi, упередженi вiдомостi про себе, тобто - форма подачi вiдомостей є такою, що наносить максимальну шкоду (моральну, полiтичну, правову).
Вiдомостi поширенi вiдповiдальною посадовою особою iз зловживанням своїм службовим становищем (додаток № 3).
Поширення вiдомостей завдало великих моральних страждань менi особисто, моїй сiм'ї, моїм друзям, моїм довiреним особам.
4. Вiднести судовi витрати на вiдповiдача.
    Додатки:
1.Довiренiсть представника позивача О.Л.Лiсковського - 1 арк.
2.Ксерокопiя листа ОВК вiд 19 березня 1994 року № 64 - 1 арк.
3.Пояснення членiв ОВК - 1 арк.
4.Пояснення Яковлєвої В.I. з додатком - 1 арк.
5.Пояснення Ворфлiка А.В. - 1 арк.
6.Ксерокопiя платiжних документiв - 1 арк.
7.Ксерокопiя листа до ЦВК, Днiпропетровської облради - 3 арк.
8.Ксерокопiя "Посвiдчення учасника лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС у 1986-87 р. Категорiя 2", серiя А № 062242 - 1 арк.
9.Копiя позовної заяви - 1 примiрник (за кiлькiстю вiдповiдачiв, вiдповiдно до вимог Статтi 138 ЦПКУ) на 3 арк.

Примiтка: Державне мито позивачем не сплачувалося як учасником ЛНА ЧАЕС.

    Позивач: ( пiдпис )     О. Л. Б А Р А Б А Ш
    ( дата )

4. Касацiйна скарга на рiшення районного(мiського) суду
   

Днiпропетровський обласний суд
__________________________________

Позивача БАРАБАША Олександра Леонiдовича (адреса)
у цивiльнiй справi за позовом у захистi честi i гiдностi
до вiдповiдача ГАЛАГАН Раїси Григорiвни (адреса)

К А С А Ц I Й Н А С К А Р Г А
на рiшення П'ятихатського районного суду

    2 листопада 1995 року П'ятихатським районним судом було винесене рiшення по цивiльнiй справi за позовом у захистi честi i гiдностi позивача Барабаша О.Л. до вiдповiдача Галаган Р.Г. Зазначеним рiшенням у позовi було вiдмовлено як заявленому не до тiєї особи.
    Вважаю, що у цiй справi Судом повно зiбранi i перевiренi всi докази i додаткового їх збирання та додаткової перевiрки не потрiбно; всi обставини справи судом першої iнстанцiї встановленi повно i правiльно. Але, на мiй погляд, Судом допущено помилки у застосуваннi норм матерiального права - зокрема щодо вiдмови у застосуваннi Статтi 7 Цивiльного кодексу України до Позовної заяви. Зокрема :
1. Суд не застосував Статтю 7 ЦКУ до Позовної заяви керуючись, мотивами начебто пред'явлення позову до неналежного вiдповiдача, яким, на думку Суду, мала бути Окружна виборча комiсiя в цiлому, а не Р.Г.Галаган персонально (арк. № 100 справи). Таке мотивування, на мiй погляд, не грунтується на Законi, зокрема :
Стаття 7 ЦКУ зазначає, що "якщо вiдомостi, якi не вiдповiдають дiйсностi i завдають шкоди iнтересам, честi, гiдностi або дiловiй репутацiї громадянина чи оганiзацiї, мiстить документ, що виходить вiд органiзацiї, такий документ пiдлягає замiнi чи вiдкликається." Тобто, вiдповiдно до цiєї норми, Суд, на мiй погляд, мав всi пiдстави для вiдкликання листа № 64 вiд 19.03.94, пiдписаного Р.Г.Галаган i надiсланого до Центрвиборчкому, - як такого, що мiстив вiдомостi, що не вiдповiдають дiйсностi, завдали шкоди iнтересам, честi, гiдностi та дiловiй репутацiї позивача Барабаша О.Л.
Вiдповiдно до частини 5 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честi, гiдностi i дiлової репутацiї громадян та органiзацiї" вiд 28 вересня 1990 року № 7(iз змiнами, внесеними Постановою Пленуму вiд 4 червня 1993 року № 3), - "У позовах про спростування вiдомостей, викладених у характеристиках, довiдках та iнших документах, вiдповiдачами визнаються особи, якi їх пiдписали, та пiдприємства, установи, органiзацiї, вiд iменi котрих видано документ." Тобто, вiдповiдно до цього роз'яснення Верховного Суду України, однозначно, на мiй погляд, випливає вiдповiдальнiсть Р.Г.Галаган як вiдповiдача.
Мотив про необхiднiсть притягнення до вiдповiдальностi Окружної комiсiї замiсть Р.Г.Галаган не грунтується на Законi ще й тому, що за повноваженнями, наданними будь-якiй окружнiй комiсiї Законом про вибори, цi окружнi комiсiї не можуть бути сторонами у цивiльному процесi, оскiльки не вiдповiдають вимогам Статтi 102 ЦПКУ до сторiн. ОВК не є нi фiзичною, нi юридичною особою.
Таким чином, жодної пiдстави для для звiльнення Р.Г.Галаган вiд вiдповiдальностi за поширення неправдивих вiдомостей у листi № 64 вiд 19.03.94, на мiй погляд, немає. I навпаки - норми Цивiльного, Цивiльно-процесуального кодексiв, Закону про вибори, Постанов Пленумiв Верховного Суду України однозначно, на мiй погляд, визначають вiдповiдальнiсть саме Р.Г.Галаган за пред'явленим позовом.
2.    Суд не застосував Статтю 7 ЦКУ Позовної заяви, керуючись зокрема посиланнями на свiдчення свiдкiв. Проте нi свiдками, нi вiдповiдачем, нi iншим способом Суду не було надано жодного доказу, жодного документу щодо пiдтвердження, доведення вiдповiдностi дiйсностi вiдомостей, поширених у листi № 64 вiд 19.03.94. У матерiалах справи вiдсутнiй жодний такий документ, хоча вiдповiдно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 28.09.1990 № 7 (iз змiнами, внесенними постановою Пленуму вiд 4.06.1993 № 3) саме "вiдповiдач повинен довести, що поширенi ним вiдомостi вiдповiдають дiйсностi". Бiльше того, у матерiалах справи є багато документiв, поданих позивачем (зокрема додатки №№ 3 - 6 до Позовної заяви), що повнiстю, доказово спростовують вiдомостi, поширенi у листi № 64 вiд 19.03.94.
    При оцiнцi доказiв Суд, на мiй погляд, помилково, всупереч роз'ясненням Пленумiв Верховного Суду України, задовольнився суперечливими, приблизними, недостовiрними, не пiдтвердженними жодними документами свiдченнями свiдкiв (зацiкавлених осiб !) i, одночасно, не взяв до уваги документи представленi позивачем, що не викликали жодних сумнiвiв у їх достовiрностi, посилання позивача на конкретнi пункти i статтi законiв, роз'яснень Пленумiв Верховного Суду.
На пiдставi викладеного, керуючись Статтями 289, 292 Цивiльно-процесуального кодексу України, п р о ш у Суд касацiйної iнстанцiї :
Враховуючи, що по оскаржуванiй справi не вимагається збирання або додаткова пе-ревiрка доказiв, обставини справи встановленi судом першої iнстанцiї повно i правиль-но, але допущено помилку в застосуваннi норм матерiального права, керуючись п.4 Статтi 311 Цивiльно-процесуального кодексу України та п. 25 Постанови Пленуму Вер-овного Суду України вiд 28 вересня 1990 року № 7 (iз змiнами, внесеними постановою Пленуму вiд 4 червня 1993 р. № 3) своєю ухвалою - п о с т а н о в и т и н о в е р i ш е н н я, не передаючи справи на новий розгляд, яким задовольнити Позов повнiстю (в редакцiї, виголошенiй у судових дебатах - арк.№ 73 справи). А саме :
1.У вiдповiдностi до Статтi 7 Цивiльного Кодексу України визнати вiдомостi, зазначенi у позовi (7 епiзодiв), такими, що не вiдповiдають дiйсностi, викладеними неправдиво, що порочать мою честь, гiднiсть i дiлову репутацiю.
2.У вiдповiдностi до Статтi 7 Цивiльного Кодексу України вiдкликати з Центральної виборчої комiсiї лист вiд 19 березня 1994 року № 64 за пiдписом Р.Г.Галаган.
3.На пiдставi Статтi 440' Цивiльного Кодексу України зобов'язати вiдповiдача iвiдшкодувати менi моральну шкоду, заподiяну зазначеними у цьому позовi публiкацями, у розмiрi - 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, або 70 (сiмдесят) мiльйонiв карбованцiв .
4.Вiднести судовi витрати на вiдповiдача.

    Додаток : 1. Ксерокопiя цiєї касацiйної скарги - 1 прим. (по числу вiдповiдачiв)

Примiтка. Державне мито позивачем не сплачувалося як учасником лiквiдацiї аварiї на ЧАЕС
(Ксерокопiя "Посвiдчення", категорiя 2, серiяА № 062242 - у матерiалах справи)

    Позивач : ( пiдпис ) О.Л. БАРАБАШ
    ( дата )

5. Скарга на iм"я Голови обласного суду на перегляд рiшення районного та обласного судiв у порядку нагляду.
Головi Днiпропетровського обласного суду
    В.В.ВИХРОВУ

Позивача БАРАБАША О. Л. (адреса) .
у цивiльнiй справi у захистi честi i гiдностi
за позовом до ГАЛАГАН Р.Г. (адреса)

С К А Р Г А
в порядку нагляду на судове рiшення, що набрало законної сили

    2 листопада 1995 року П'ятихатським районним судом проголошене рiшення у цивiльнiй справi за позовом О.Барабаша у захистi честi i гiдностi до вiдповiдача Галаган Р.Г., яким у позовi було вiдмовлено.
    25 грудня 1995 року судовою колегiєю у цивiльних справах Днiпропетровського обласного суду прийнята ухвала по касацiйнiй скарзi позивача Барабаша О.Л., якою рiшення П'ятихатського суду було скасовано, i провадження у справi закрито (додаток №1).
    Вважаю, що у цiй справi Судом повно зiбранi i перевiренi всi докази i додаткового їх збирання та додаткової перевiрки не потрiбно; всi обставини справи судом як першої iнстанцiї, так i касацiйної встановленi повно i правильно. Але, на мiй погляд, Судом (як першої iнстанцiї, так i касацiйної) допущено iстотнi помилки у застосуваннi норм матерiального права. А саме:
1.    Помилковим, таким, що не грунтується на законi, є, на мiй погляд, посилання в касацiйнiй ухвалi на те, що "...Галаган Р.Г., как председатель окружной избирательной комиссии подписала это письмо", як на юридично значиму обставину, що, начебто, спростовує докази касацiйної скарги :
-    по-перше, повноваженнями виступати вiд iменi комiсiї (в т.ч. - пiдписувати документи вiд iменi комiсiї) або представляти виборчу комiсiю у зносинах з ким би то не було, в т.ч - з Центральною виборчою комiсiєю, голова ОВК не надiлений. Вiдповiдно до Статтi 62 Цивiльного кодексу України такi повноваження можуть грунтуватися на довiреностi, законi або адмiнiстративному актi. Бiльше того, Закон про вибори також не передбачає можливостi i процедури делегування виборчою комiсiєю таких повноважень головi комiсiї.
-    по-друге, навiть якби такi повноваження (одноосiбно пiдписувати листи вiд iменi комiсiї) у голови комiсiї i були, це жодним чином не знiмає юридичної вiдповi-дальностi за змiст пiдписаного документа, оскiльки, вiдповiдно до част.5 п.6 Постано-ви Пленуму Верховного Суду України вiд 28 вересня 1990 року №7 iз змiнами, вне-сеними Постановою Пленуму ВСУ вiд 4.06.1993 №3, - "У позовах про спростування вiдомостей, викладених у характеристиках, довiдках та iнших документах, вiдповiдачами визнаються особи, якi їх пiдписали, а також...".
    Таким чином, зазначенi у касацiйнiй ухвалi свiдки i, начебто, документи (якi саме - в ухвалi нiчого не зазачено), не могли засвiдчити i не засвiдчили жодної юридично значимої обставини, що увiльнювала би вiд вiдповiдальностi Р.Г.Галаган за поширення неправдивих вiдомостей у листi № 64. З iншого боку, цi ж свiдчення цiлком однозначно пiдтверджують лише одне - факт надсилання саме такого листа дiйсно мав мiсце, лист пiдписала саме Р.Г.Галаган.
Помилковим, таким, що не грунтується на законi, є, на мiй погляд, посилання в касацiйнiй ухвалi на п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 28 вересня 1990 р. №7 iз змiнами, внесеними Постановою Пленуму вiд 4 червня 1993 р. № 3 ("В порядку, передбаченому Ст. 7 ЦК України, не можуть розглядатися вимоги про спростування вiдомостей, якi мiстяться у ( ... ), та в iнших офiцiйних документах, для оскарження яких законом встановлений iнший порядок"), оскiльки лист, пiдписаний Р.Г.Галаган, вiд 19.03.94 № 64 не є, як це зазначено вище, документом такого роду i, до того ж, пiдписаний Р.Г.Галаган з перевищенням повноважень, наданих головi комiсiї Законом про вибори.
    З iншого боку, Судом помилково, на мiй погляд, не застосовано до цiєї справи част.2 п.3 згадуваної Постанови Пленуму ВСУ вiд 28.09.90 №7 iз змiнами, внесеними Постановою Пленуму ВСУ вiд 4.06.93 №3 ("Пiд поширенням вiдомостей слiд розумiти опублiкування їх у ( ... ), викладення в ( ... ) листах, адресованих iншим особам ..."), а також част.5 п.6 тiєї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України ("У позовах про спростування вiдомостей, викладених у характеристиках, довiдках та iнших доку-ментах, вiдповiдачами визнаються о с о б и, якi їх пiдписали...").
    Враховуючи, що судовi рiшення, про якi йдеться у цiй заявi, прийнятi, на мiй погляд, з очевидними i iстотними помилками у застосуваннi норм матерiального права, що детально проаналiзовано у заявах i скаргах, поданих до судiв першої i касацiйної iнстанцiй (достатньо зауважити, що судом першої iнстанцiї i касацiйним прийнято у цiй справi два принципово рiзних рiшення - i обидва, на мiй погляд, є очевидно i iстотно помилковими);
    приймаючи до уваги певну, як на мiй погляд, упередженiсть всiх судових iнстанцiй , що вже розглядали цю справу, як у процесуальних питаннях, так i у судових оцiнках, -
    прошу Голову Днiпропетровського обласного суду:
вiдповiдно до повноважень за п 2) Статтi 328 Цивiльно-процесуального кодексу України - опротестувати в порядку нагляду рiшення П'ятихатського районного суду вiд 2 листопада 1994 i касацiйну ухвалу судової колегiї Днiпропетровського обласного суду вiд 25 грудня 1995 року, що набрали законної сили, по цивiльнiй справi за позовом О.Барабаша у захистi честi i гiдностi до Р.Галаган.
    У разi розгляду справи у порядку нагляду,
    прошу президiю Днiпропетровського обласного суду:
    враховуючи, що по оскаржуванiй справi не вимагається збирання або додаткова перевiрка доказiв, обставини справи встановленi судами першої i касацiйної iнстанцiй повно i правiльно, але допущено iстотнi помилки в застосуваннi норм матерiального права, керуючись п.5 Статтi 337 Цивiльно-процесуального кодексу України та п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 28 вересня 1990 року № 7 (iз змi-нами, внесеними Постановою Пленуму вiд 4 червня 1993 р. № 3), -
    своєю ухвалою п о с т а н о в и т и н о в е р i ш е н н я, не передаючи справи на новий розгляд, яким задовольнити Позов i Касацiйну скаргу повнiстю. А саме :
1.    У вiдповiдностi до Статтi 7 Цивiльного Кодексу України визнати вiдомостi, зазначенi у позовi (7 епiзодiв), такими, що не вiдповiдають дiйсностi, викладенi неправдиво, що порочать честь, гiднiсть i дiлову репутацiю позивача Барабаша О.Л.
2.    У вiдповiдностi до Статтi 7 Цивiльного Кодексу України вiдкликати з Центральної виборчої комiсiї лист вiд 19 березня 1994 року № 64 за пiдписом Р.Г.Галаган
3.    На пiдставi Статтi 440' Цивiльного Кодексу України зобов'язати вiдповiдача вiд-шкодувати позивачу Барабашу О.Л. моральну шкоду, заподiяну зазначеними у Позовi публiкацями, у розмiрi - 50 (п'ятдесят) мiнiмальних заробiтних плат, або 75 (сiмдесят п'ять) мiльйонiв карбованцiв.
4.    Вiднести судовi витрати на вiдповiдача.

Примiтка. Державне мито позивачем не сплачувалося як учасником лiквiдацiї аварiї на ЧАЕС

    Додаток:
1.Копiя касацiйної ухвали обласного суду - 1 арк.
2.Ксерокопiя "Посвiдчення учасника ЛНА ЧАЕС", категорiя 2, серiя А № 062242 - 1 арк.

П о з и в а ч : О. Л. Б А Р А Б А Ш
( дата )

6. Скарга на iм"я Голови Верховного суду про перегляд рiшення районного та обласного суду в порядку нагляду
Головi Верховного Суду України
    Б О Й К У В. Ф.

    Позивача БАРАБАША О.Л. (адреса) у цивiльнiй справi у захистi честi i гiдностi до вiдповiдача Р.Г.ГАЛАГАН (адреса)

С К А Р Г А
в порядку нагляду на судове рiшення, що набрало законної сили

    2 листопада 1995 року П'ятихатським районним судом проголошене рiшення у цивiльнiй справi за позовом О.Барабаша у захистi честi i гiдностi до вiдповiдача Галаган Р.Г., яким у позовi було вiдмовлено.
    25 грудня 1995 року судовою колегiєю у цивiльних справах Днiпропетровського обласного суду прийнята ухвала по касацiйнiй скарзi позивача Барабаша О.Л., якою рiшення П'ятихатського суду було скасовано, i провадження у справi закрито.

    ( наводиться мотивацiя iдентична мотивацiї у скарзi на iм'я Голови обласного суду ).
   
    Виходячи з того, що, на мiй погляд, зазначене касацiйне рiшення було винесене необгрунтовано, з iстотними помилками у застосуваннi норм матерiального права, мною було подано 9 сiчня 1996 року скаргу в порядку нагляду на iм'я Голови Днiпропетровського обласного суду В.М.Вихрова. Листом вiд 11.03.96 № 4г-55 Голова Днiпропетровського обласного суду В.В.Вихров вiдмовив у задоволеннi моєї скарги в порядку нагляду.
    Мотивацiя цiєї вiдмови теж грунтується, на мiй погляд, на помилковому застосуваннi чинного законодавства. У вiдповiдi немає жодної правової оцiнки i висновкiв шодо жодної з очевидних i iстотних помилок у застосуваннi норм матерiального права з числа чiтко зазначених у касацiйнiй скарзi i скарзi в порядку нагляду, що грунтувалися би на законi. Бiльше того, у вiдповiдi-вiдмовi Голови обласного суду наведенi додатковi, очевидно помилковi, на мiй погляд, мiркування, що в свою чергу не грунтуються анi на чинному законодавствi, анi на матерiалах справи. Зокрема :
    У вiдповiдi зазначається, що "Галаган Р.Г. не может быть ответчицей по настоящему делу, исходя из требований ст. 7 ГК Украины", хоча Стаття 7 Цивiльного кодексу взагалi не визначає жодних умов щодо звiльнення кого б то нi було вiд вiдповiдальностi, а навпаки - встановлює норми такої вiдповiдальностi.
    Помилковим, таким, що не грунтується на матерiалах справи i законi є, на мiй погляд, посилання у вiдповiдi на те, що оскаржуваний лист "...ответчица подписала ( ... ), как председатель окружной комiсiї по согласованию со всеми членами комiсiї...", як на юридично значиму обставину, адже :
- нiчим необгрунтованим є висновок про пiдписання листа начебто "по согласованию", оскiльки свiдчення заслуханих у судовому засiданнi свiдкiв саме у цьо-му питаннi були суперечливими, протирiчили одне одному; при цьому секретар комi-сiї Шевченко I.I., який писав всi протоколи засiдань комiсiї, причому, за його словами, дуже детально i ретельно, - прямо засвiдчив, що "такое письмо комис-сией не обсуждалось" (арк. № 89 справи);
- голова окружної комiсiї, вiдповiдно до норм Закону України "Про вибори народних депутатiв України", не має жодних повноважень пiдписувати такого роду листи, про що неодноразово i детально зазначалося у касацiйнiй скарзi i скарзi в порядку нагляду;
    Щонайменше дивним i таким, що очевидно протирiчить матерiалам справи i закону, є твердження у вiдповiдi Голови обласного суду, що "сведения, указанные в письме ... не порочат Вашу честь и достоинство" :
-    по-перше, очевидно необгрунтованим є повторення у вiдповiдi вигадок з оскаржуваного листа Галаган Р.Г., оскiльки жодний з цих начебто фактiв не був доведений у судовому засiданнi. Бiльше того, нi вiдповiдач, нi свiдки не подали жодного доказу правдивостi вiдомостей, наведених у листi за пiдписом Галаган Р.Г., хоча, вiдповiдно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 28 вересня 1990 року №7 iз змiнами, внесеними Постановою Пленуму ВСУ вiд 4.06.1993 №3, - саме "вiдповiдач повинен довести, що поширенi ним вiдомостi вiдповiдають дiйсностi". Навпаки, саме позивачем, хоча вiн не був зобов'язаний цього робити, поданi вичерпнi докази, що всi оскаржуванi вiдомостi не вiдповiдають дiйсностi.
На мiй погляд, всi вiдомостi з листа Р.Г.Галаган, що оскаржуються, у цiй судовiй справi, безперечно повнiстю пiдпадають пiд означення Верховного Суду України меж застосування Статтi 7 ЦКУ. (Частина 5 пункту 3 Постанови Пленуму вiд 28 вересня 1990 року № 7 iз змiнами, внесеними Постановою Пленуму вiд 4 чер-вня 1993 р. №3)
    Вважаю, що розгляд моєї скарги в порядку нагляду у Днiпропетровському обласному судi здiйсненно з очевидною необ'єктивнiстю i упередженим застосуванням норм чинного законодавства, з iстотним викривленням роз'яснень з цих питань Верховного Суду України, викладенних у вiдповiдних постановах його Пленумiв.
    Враховуючи, що судовi рiшення, про якi йдеться у цiй заявi, прийнятi, на мiй погляд, з очевидними i iстотними помилками у застосуваннi норм матерiального права, що детально проаналiзовано у заявах i скаргах, поданих до судiв першої, касацiй-ної та наглядної iнстанцiй i доданих до цiєї скарги;
    приймаючи до уваги певну, як на мiй погляд, упередженiсть всiх судових iнстанцiй Днiпропетровської областi, що вже розглядали цю справу, як у процесуальних питаннях, так i у судових оцiнках, а також - вiдмову Голови обласного суду у переглядi судового рiшення в порядку нагляду;
    та з метою забезпечення єдиного застосування чинного законодавства судами України вiдповiдно до роз'яснень Пленумiв Верховного Суду України, -
    п р о ш у Голову Верховного Суду України :
    вiдповiдно до повноважень за п 1) Статтi 328 Цивiльно-процесуального кодексу України - опротестувати в порядку нагляду рiшення П'ятихатського районного суду вiд 2 листопада 1994 i касацiйну ухвалу судової колегiї Днiпропетровського обласного суду вiд 25 грудня 1995 року, що набрали законної сили, по цивiльнiй справi за позовом О.Барабаша у захистi честi i гiдностi до Р.Галаган
    У разi розгляду справи у порядку нагляду,
    п р о ш у судову колегiю у цивiльних справах Верховного Суду України :
    враховуючи, що по оскаржуванiй справi не вимагається збирання або додаткова перевiрка доказiв, обставини справи встановленi судами першої i касацiйної iнстанцiй повно i правiльно, але допущено iстотнi помилки в застосуваннi норм матерiального права,
    керуючись п.5 Статтi 337 Цивiльно-процесуального кодексу України та пунк-тами 1 i 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 28.09.90 № 7 iз змiнами, внесеними Постановою Пленуму вiд 4.06.93 № 3, -
    своєю ухвалою п о с т а н о в и т и н о в е р i ш е н н я, не передаючи справи на новий розгляд, яким задовольнити Позов i Касацiйну скаргу. А саме :
1.    У вiдповiдностi до Статтi 7 Цивiльного Кодексу України визнати вiдомостi, зазначенi у позовi (7 епiзодiв), такими, що не вiдповiдають дiйсностi, викладенi неправдиво, що порочать честь, гiднiсть i дiлову репутацiю позивача Барабаша О.Л.
2.    У вiдповiдностi до Статтi 7 Цивiльного Кодексу України вiдкликати з Централь-ної виборчої комiсiї лист вiд 19 березня 1994 року № 64 за пiдписом Р.Г.Галаган (зареєстрований Центральною виборчої комiсiєю пiд вхiдним № 08-2/40-1201 вiд 25 березня 1995 року).

Примiтка. Державне мито позивачем не сплачувалося як учасником лiквiдацiї аварiї на ЧАЕС (вiдповiдно до п. 18 Статтi 4 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв "Про державне мито ")

    Додаток:
Ксерокопiя "Посвiдчення учасника ЛНА ЧАЕС", категорiя 2, серiя А № 062242 - 1 арк.

    П о з и в а ч : (пiдпис) О. Л. Б А Р А Б А Ш
    ( дата )
7. Конституцiйне звернення про тлумачення окремих норм Конституцiї України
    Конституцiйний Суд України

    Громадянина України
БАРАБАША Олександра Леонiдовича
адреса________________________
Представника за законом або уповноваженого за дорученням - немає (не визначено).

К О Н С Т И Т У Ц I Й Н Е З В Е Р Н Е Н Н Я
про офiцiйне тлумачення Статтей 58, 94 та 160 Конституцiї України
    На пiдставi п.2 Статтi 150 Конституцiї України ("Голос України", № 128 вiд 13 липня 1996р.) та у вiдповiдностi до п.4 Статтi 13 та Статтей 42, 43 Зако-ну України "Про Конституцiйний Суд України" ("Голос України", № 199 вiд 22 жовтня 1996р.) п р о ш у Конституцiйний Суд України д а т и офiцiйне тлумачення положень Статтi 58, Статтi 94 та Статтi 160 Конституцiї України ("Голос України", № 128 вiд 13 липня 1996р.) щодо моменту набрання чинностi новою Конституцiєю України. А саме :
    Стаття 58. Закони та iншi нормативно-правовi акти не мають зворотньої дiї в часi, крiм випадкiв, коли вони пом'якшують або скасовують вiдповiдальнiсть особи. ( ... ).
    Стаття 94. ( ... ). Закон набирає чинностi через десять днiв з дня його опублiкування, якщо iнше не передбачене самим законом, але не ранiше дня його опублiкування.
    Стаття 160. Конституцiя України набуває чинностi з дня її прийняття.
    Предмет необхiдного тлумачення :
    1)    З якого саме дня набрала чинностi нова Конституцiя України - з 28 червня 1996р., з дня прийняття, вiдповiдно до Статтi 160 Конституцiї, чи - з 13 липня 1996р., дня першого офiцiйного опублiкування тексту Конституцiї України, вiдповiдно до Статтi 94 Конституцiї.
    2)    Чи поширюється чиннiсть норм нової Конституцiї України на правовiдносини, що виникли вiд 28 червня 1996р., дня прийняття Конституцiї України, до 13 липня 1996р., дня першого опублiкування Конституцiї.
    3)    Чи повиннi були судовi рiшення, ухвали, постанови, винесенi пiсля 28 червня 1996р. i до 13 липня 1996р., враховувати норми нової Конституцiї України. Чи правомiрнi були цi рiшення, ухвали, постанови, якщо вони грунтувалися на нормах законiв, що суперечать нормам нової Конституцiї.
    4)    Чи є пiдставою для перегляду в касацiйному порядку, в порядку нагляду, тощо, судового рiшення, ухвали, постанови, винесеного пiсля 28 червня 1996р. (в т.ч. - до 13 липня 1996р.), суперечнiсть в них з нормами нової Конституцiї України.
    Обгрунтування необхiдностi в офiцiйному тлумаченнi.
    Офiцiйне тлумачення положень Статтi 58, Статтi 94 та Статтi 160 Конституцiї України є необхiдним у зв'язку з наявнiстю неоднозначного i неправомiрного, на мiй погляд, їх застосування Верховним Судом України. Причому розбiжнiсть позицiй керiвникiв Верховного Суду у застосуваннi i тлумаченнi цих положень у конкретних полiтико-правових дiях i судових справах є надто принциповою.
    В одному випадку Голова Верховного Суду України вже 4 липня 1996р. вносить на розгляд Верховної Ради України пропозицiї про призначення суддiв Верховного Суду (додаток 1). При цьому у своєму виступi з трибуни Верховної Ради Голова Верховного Суду назвав Конституцiю "дiючою", а фiзичну вiдсутнiсть остаточного тексту Конституцiї не визнав перешкодою для її застосування, пославшись на достатнiсть робочого тексту з позначками.
    В iншому - ще через 4 днi, 8 липня 1996р. Верховний Суд вiдмовляє в прийомi скарги (додаток 2), що явно суперечить нормам Статтi 8 та Статтi 55 Конституцiї, а також - позицiї щодо застосування нової Конституцiї, проголошенiй Головою Верховного Суду з трибуни Верховної Ради 4 липня.
    Причому, керiвниками Верховного Суду було дано три принципово рiзнi тлумачення такої вiдмови (додатки 3 - 8) i, вiдповiдно - порядку набрання чинностi новою Конституцiєю :
-    Заступник Голови Верховного Суду П.I.Шевчук визнав, що 8 липня 1996р взагалi не дiяла жодна Конституцiя (додаток 4);
-    Голова Верховного Суду В.Ф.Бойко визнав - всупереч своїй позицiї, заявленiй з трибуни Верховної Ради 4 липня 1996р., - що Конституцiя набрала чинностi вiдповiдно до її Статтi 94 лише з 13 липня 1996р., пiсля першого її опублiкування (додаток 6);
-    виконуючий обов'язки Голови Верховного Суду В.С.Стефанюк послався у цiй справi на Статтю 58 Конституцiї (додаток 8).
    Такий рiзнобiй позицiй керiвникiв вищої судової iнстанцiї є, на мiй погляд, неприпустимим сам по собi, зважаючи на правову i полiтичну вагомiсть цiєї проблеми. Крiм того, застосування Верховним Судом Статтi 58 та Статтi 94 Конституцiї України як пiдстави для вiдмови у переглядi в порядку нагляду ухвали Верховного Суду, винесеної 8 липня 1996р. (додаток 2), тобто - п i с л я набрання чинностi Конституцiєю України вiдповiдно до її Статтi 160, i для вiдмови в скасуваннi цiєї ухвали як такої, що винесена без урахування норм нової Конституцiї України, - п р и з в е л о до порушення моїх конституцiйних прав i свобод. А саме:
    прав, гарантованих частиною 2 Статтi 55 Конституцiї України ("Кожному гарантується право на о с к а р ж е н н я в с у д i рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб.").
    прав, гарантованих Статтею 8 Конституцiї України ("Норми Конституцiї є нормами прямої дiї. З в е р н е н я до с у д у для захисту конституцiйних прав i свобод людини безпосередньо на пiдставi Конституцiї України гарантується.").
    Перелiк документiв та матерiалiв, що додаються :
1.    Ксерокопiя сторiнок 1, 3, 17, 20, 21 стенографiчного "Бюлетеню" №112 (частини 1) пленарних засiдань 5-ої сесiї Верховної Ради України вiд 4 липня 1996р. - 1 арк.
2.    Ухвала Верховного Суду України вiд 8 липня 1996р. - 1 арк.
3.    Скарга О.Барабаша вiд 18 серпня 1996р. в порядку нагляду на ухвалу Верховного Суду України - 1арк.
4.    Лист Верховного Суду України вiд 26.09.96 № 6-8-Iiнст.96 - 1 арк.
5.    Повторна скарга О.Барабаша вiд 20 жовтня 1996р. в порядку нагляду на ухвалу Верховного Суду України - 1арк.
6.    Лист Верховного Суду України вiд 12.11.96 № 6-8-Iiнст.96 - 1 арк.
7.    Копiя депутатського звернення народних депутатiв України В.Ткаченка, М.Горбатюка, М.Карнауха до Голови Верховного Суду України - 1 арк.
8.    Лист Верховного Суду України вiд 20.12.96 № 6-8-Iiнст.96 - 1 арк.

    ( пiдпис )                                 О.Л. БАРАБАШ
    14 сiчня 1997 року.