Промисловiсть
Агропромисловий комплекс Транспорт
На пiдприємствах областi виробляється 2,3%
промислової продукцiї України. Для розвитку
промисловостi тут є сприятливi умови: достатня
кiлькiсть трудових ресурсiв, нерудних копалин,
сiльськогосподарської сировини. На їх основi
сформувались iалузi харчової, легкої,
машинобудiвної промисловостi, виробництво
будiвельних матерiалiв. Розвинутi також
деревообробна, паливно-енергегична, хiмiчна та
iншi галузi. Важливе мiсце серед галузей
промисловостi займає машинобудування Воно має
швидкi темпи розвитку i досить складну структуру.
Пiдприємства цiєї галузi випускають верстати,
ковальєько-пресове устаткування,
трансформатори, дереворiзальнi iнструменти,
плуги, сiльськогосподарськi машини, кабель,
електротехнiчнi вироби. Найбiльшi пiдприємства
областi - виробничi об'єднання
"Укрелектроапарат", "Катiон",
"Термопластавтомат", ковальсько-лресового
устаткування, заводи трансформаторних
пiдстанцiй, тракторних агрегатiв у Хмельницькому,
електромеханiчний, кабельний, дереворiзальних
iнструментiв, приладобудiвний, автоагрегатний
заводи у Кам'янець-Подiльському, електронний
завод "Номiнал" у Волочиську,
верстатобудiвний - у Городку та iн. Металообробнi i
ремонтно-механiчнi пiдприємства є у Красиловi,
Летичевi, Волочиську, Старокостянтиновi,
Шепетiвцi.
Провiдне мiсце займає харчова промисловiсть. У нiй
видiляються цукрова, м'ясна, молочна,
спиртово-горiлчана, борошномельна,
плодоовочекоисервна, кондитерська. На першому
мiсцi серед них за обсягом продукцiї - цукрова
промисловiсть. У Хмельницькiй областi
виробляється щорiчно 350-300 тис.т цукру. Найбiльшi
цукровi заводи розмiщенi у Хмельницькому,
Шепетiвцi, Кам'янець-Подiльському, Теофiполi,
Городку, Деражнi та iн. Плодоовочеконсервна
промисловiсть розвивається, як i цукрова, на
мiсцевiй сировинi. Переробка овочiв i фруктiв
здiйснюється на Кам'янець-Подiльському,
Сатанiвському, Меджибiжському, Вiньковецькому,
Новоушицькому консервних та
Кам'янець-Подiльському соковому заводi, в цехах
багатьох колгоспiв. Молочна промисловiсть
виробляє масло, сир, цiльномолочнi продукти, сухе
знежирене молоко. Найбiльшими пiдприємствами цiєї
галузi є Хмельницький i Кам'янець-Подiльський
молокозаводи, Городоцький молочноконсервний,
Старокостянтинiвський завод сухого знежиреного
молока, Славутський, Дунаєвецький, Iзяславський,
Летичiвський, Шепетiвський маслозаводи,
Теофiпольський, Полонськмй, Волочиський,
Вiньковецький сирзаводи. М'ясна промисловiсть
представлена Хмельницьким,
Кам'янець-Подiльським. Шепетiвським
м'ясокомбiнатами, Шепетiвським заводом
м'ясокiсткового борошна, а також цехами, якi
переробляють м'ясо, при районних харчокомбiнатах.
Основна продукцiя - м'яснi консерви, ковбаси,
субпродукти, желатин, ферменти, м'ясокiсткове
борошно та iн. Пiдприємства борошномельної,
кондитерської та iнших галузей харчової
промисловостi розмiщенi бiльш-менш рiвномiрно на
всiй територiї областi.
Легка промисловiсть розвивається на основi
переробки мiсцевої (шкiра) i девiзної сировини
(вовна, бавовна, текстиль, шкiра). В нiй видiляються
такi галузi: швейна, текстильна, взуттєва,
трикотажна, галантерейна.
Текстильна промисловiсть розвивається у
Кам'янець-Подiльському (бавовняна фабрика),
Славутi i Дунаївцях (суконнi фабрики).
Швейна промисловiсть представлена фабриками у
Хмельницькому, Славутi, Волочиську, Летичевi,
Ст.Ушицi. Є ряд цехiв та ательє iндивiдуального
пошиття одягу у багатьох населених пунктах.
Галантерейна промисловiсть випускає товари
широкого вжитку - шкiрянi й текстильнi. Найбiльшим
її' пiдприємством є шкiргалантерейна фабрика у
Хмельницькому. Взуттєва промисловiсть
розвивається у Хмельницькому, а трикотажна -
Хмельницькому i смт. Чорний Острiв. На базi
мiсцевих покладiв нерудних корисних копалин
розвивається промисловiсть будiвельних
матерiалiв. Вона випускає залiзобетоннi
конструкцiї (Хмельницький, Кам'янець-Подiльський,
Славута), силiкатнi стiновi матерiали i руберойд
(Славута), цемент,
вапно, керамзит, асфальт та iн. Важливе мiсце
займає скляна i фарфоро-фаянсова промисловiсть.
Вона розвинута у Славутi (скляний i
склофарфоровий заводи) i у Попонному (фарфоровий
завод). Лiсова i деревообробна промисловiсть
випускає меблi, тару, будiвельнi матерiали, папiр,
картон. Найбiльшi пiдприємства - меблевi фабрики в
Хмельницькому, Кам'янець-Подiльському, Iзяславі,
Летичевi, меблевi цехи у Славутi,
Старокостянтиновi; деревообробний комбiнат у
Шепетiвцi, картонно-паперова фабрика в Понiнцi.
Товари побутової хiмiї випускають хiмiчнi заводи в
Славутi та Хмельницькому. Розвивається
електроенергетика: в м.Нетiшин дiє Хмельницька
АЕС, що пiдключена до енергосистем України i країн
Центральної Європи.
В областi налагоджено виробництво культтоварiв
(Хмельницький, Кам'янець-Подiльський, Шепетiвка) i
музичних iнструментiв (Iзяслав).
Промисловiсть має певнi особливостi розмiщення на
територiї' областi. Тут сформувались 2 промислових
вузли:
- Хмельницький (машинобудування, харчова, легка,
промисловiсть будiвельних матерiалiв);
- Кам'янець-Подiльський (харчова, машинобудування,
легка i промисловiсть будiвельних матерiалiв),
Формується ще один вузол - Славутський
(енергетика, машинобудування, будiвельних
матерiалiв, легка i харчова промисловiсть).
Бiльшiсть малих мiст i селищ мiського типу - це
багатогалузевi промисловi центри. В них розвинутi
переважно легка i харчова промисловiсть,
виробництво будiвельних матерiалiв.
Агропромисловий комплекс
Важливе мiсце в господарствi Хмельницької областi
займає агропромисловий комплекс (АПК). Для його
розвитку тут є сприятливi природнi й економiчнi
умови. АПК - це мiжгалузевий комплекс, який
формується на основi виробництва i переробки
сiльськогосподарської продукцiї. Основою для
його розвитку є сiльське господарство. Воно дає
сировину для легкої i харчової промисловостi,
забезпечує насе лення продуктами харчування.
На територїї Хмельницької областi знаходиться
майже 4% всiх сiльськогосподарських угiдь України.
В областi виробляється на кожну людину значно
бiльше, нiж в країнi, зерна, картоплi, молока i
м'яса, але менше яєць i овочiв в останнi роки тут, як
i в усiй Українi, спостерiгається значне зменшення
виробництва майже всiх сiльськогосподарських
продуктiв. Першiсть серед галузей сiльського
господарства в областi тримає рослинництво. Воно
дає 50,5% вiд обсягу сiльськогосподарського
виробництва. Сприятливi грунтово-клiматичнi умови
i достатня кiлькiсть трудових ресурсiв є базою для
вирощування тут рiзноманiтних
сiльськогосподарських культур.
Найбiльшi посiвнi площi в областi займають зерновi
культури, а серед них - озима пшениця. Вирощують
також ячмiнь, горох, овес, гречку, кукурудзу та iн.
Найбiльша частка зернових культур в посiвних
площах пiвденної i центральної частин областi.
Урожайнiсть зернових культур в середньому
становить 26 ц/га (приблизно така ж, як по Українi).
Серед технiчних культур на першому мiсцi - цукровi
буряки. Вони займають понад 10% всiх посiвних площ.
Найбiльша концентрацiя посiвiв бурякiв - в
центральних районах. Там i найвища їх врожайнiсть
- бiля 300 ц/га. Середня врожайнiсть бурякiв в областi
- 228 ц/га. Вона значно знизилась в останнi роки i
зараз є нижчою, нiж в
середньому по Українi (233 ц/га).
Важливою галуззю рослинництва є вирощування
картоплi - цiнного продукту харчування, корму,
сировини для спиртово-крохмальної промисловостi.
Вирощують її в усiх районах областi, середня
врожайнiсть цiєї культури - понад 71 ц/га.
Зростають площi ефiроолiйних культур у
Петичiвському, Деражнянському, Хмельницькому, а
також площi цикорiю у Славутському i
Старокостянтинiвському районах. Природнi умови
Хмельницької областi сприятливi для розвитку
овочiвництва, але посiвнi площi овочевих культур
тут ще невеликi. Це пояснюється тим, що
овочiвництво - одна iз збиткових галузей
сiльського господарства. Головними овочевими
культурами к капуста,
морква, столовий буряк та iн. На територiї
Новоушицького району вирощують також перець
солодкий i кавуни, а у Городоцькому,
Ярмолинецькому - баклажани. Необхiдно збiльшити
площi помiдорiв, зеленого горошку, кабачкiв, огiркiв
та iнших овочевих культур, якi дають високi врожаї.
У Хмельницькiй областi сприятливi умови для
розвитку садiвництва i ягiдництва. Площа садiв i
ягiдникiв - 52 тис. га, найбiльша концентрацiя садiв -
в Приднiстров'ї (Вiньковецький, Дунаєвецький,
Новоушицький, Кам'янець-Подiльський райони).
Понад третину посiвних площ областi займають
кормовi культури. Серед них переважають
багаторiчнi трави, кукурудза на силос, горох, вика,
кормовi буряки. Розширюються посiви культур з
високим вмiстом бiлка - люцерни, рiпаку та iн.
Тваринництво областi базується на польовому
кормовиробництвi, природних пасовищах, вiдходах
харчової промисловостi, виробництвi комбiкормiв.
Найважливiшими галузями є скотарство i
свинарство, якi дають 90% тваринницької продукцiї в
областi. Розвинутi також птахiвництво, вiвчарство,
кролiвництво, бджiльництво, рибництво.
Скотарство в областi має м'ясо-молочну
спецiалiзацiю. Корови становлять приблизно 1/3 вiд
всього поголiв'я великої рогатої худоби.
Переважають чорно-ряба, симентальська i червона
польська породи, якi мають високу продуктивнiсть.
Середнiй надiй молока вiд однiєї корови становить
2,7 тис. кг на рiк (в Українi - 2,6 тис. кг). Найвища
щiльнiсть поголiв'я великої рогатої худоби - в
Красилiвському, Дунаєвецькому, Славутському,
Городоцькому, Волочиському районах, а корiв - в
господарствах навколо Хмельницького. Одна з
важливих галузей тваринництва - свинарство.
Щiльнiсть поголiв'я свиней в областi ще значно
менша, нiж по Українi. Найбiльше розвинуте
свинарство в Старокостянтинiвському,
Чемеровецькому, Городоцькому,
Кам'янець-Подiльському, Теофiпольському районах.
Птахiвництво - галузь тваринництва, яка
розвивається в областi досить швидко. Найкраще
розвинуте воно в Хмельницькому, Чемеровецькому,
Старокостянтинiвському, Дунаєвецькому,
Летичiвському, Волочиському, Новоушицькому
районах. Вiвчарство розведення кiз є допомiжною
галуззю тваринництва у всiх районах
Хмельниччини. Дещо бiльшу щiльнiсть поголiв'я
малої рогатої худоби мають Волочиський,
Деражнянський, Славутський райони.
Продукцiя сiльського господарства частково
споживається в свiжому виглядi, значна її частина
надходить на промисловi пiдприємства. На базi
вирощування i переробки сiльськогосподарської
продукцiї в областi сформувались спецiалiзованi
агропромисловi комплекси. Серед них:
- рослинницько-промисловi - цукровобуряковий,
плодоовочеконсервний, зернопереробний,
картоплепереробний, тютюново-ферментацiйний;
- тваринницько-промисловi - м'ясопереробний,
молокопереробний.
Всi цi комплекси, крiм тютюново-ферментацiйного,
охоплюють всю територiю областi, i е частиною
однойменних спецiалiзованих районiв України.
Транспорт
Транспорт - галузь господарства, яка має значний
вплив на розвиток всiх галузей виробництва,
невиробничої сфери, на умови життя i дiяльностi
людей. На територiї Хмельницької областi
розвинутi майже всi (крiм морського) види
сучасного транспорту. Вони пов'язанi мiж собою i
утворюють транспортну систему, яка є складовою
частиною транспортної системи України. Провiдне
мiсце серед видiв транспорту за величиною
перевезень займає автомобiльний. Ним тiльки за 1991
p. перевезено 34 млн.т вантажiв та здiйснено
перевезень пасажирiв на суму понад 42,7 млн. крб.
Довжина автомобiльних шляхiв - 7,0 тис. км, причому
6,7 тис.км - це дороги з твердим покриттям..В
середньому на 1 тис. км2 територiї припадає 326,4 км
автомобiльних шляхiв (по Українi - 270 км). Отже,
можна стверджувати, що область має досить густу
мережу автомобiльних шляхiв. Найважливiшi
магiстралi перетинають область з заходу на схiд
(Тернопiль-Пiдволочиськ-Хмельницький-Летичiв-Вiнниця)
i з пiвночi на пiвдень
(Шепетiвка-Хмельницький-Кам'янець-Подiльський-Чернiвцi).
Вони забезпечують мiжобласнi i внутрiшньобласнi
зв'язки. Крiм того, перевезення в межах областi
здiйснюються по автомобiльних Дорогах обласного
значення. Серед них найважливiшими є:
Кам'янець-Подiльський-Чемерiвцi-Сатанiв-Хмельницький;
Скала-Подiльська-Дунаївцi-Нова Ушиця;
Острог-Славута-Попонне та iн. Залiзничний
транспорт займає важливе мiсце у вантажо- i
пасажироперевезеннях, як у внутрiшньобласних ,
так i транзитних. Довжина залiзниць в областi - 740
км, а щiльнiсть залiзничної мережi становить 35 км
на 1 тис. км2 територiї (по Українi - 37,6 км). Найбiльша
щiльнiсть залiзниць - в центральнiй i пiвнiчнiй
частинах областi, найменша - в пiвденнiй.
Найважливiшi залiзницi Київ-Хмельницький-Львiв i
Київ-Козятин-Шепетiвка-Здолбунiв
(електрифiкована) перетинають область зi сходу на
захiд, а
Шепетiвка-Хмельницький-Кам'янець-Подiльський-Чернiвцi
- iз пiвночi на пiвдень. По них перевозять
рiзноманiтну продукцiю за межi областi, надходить
паливо i сировина з iнших регiонiв. Перевезення в
межах областi здiйснюється по залiзницях
Хмельницький-Волочиськ, Хмельницький-Шепетiвка,
Шепетiвка-Ямпiль,
Хмельницький-Вовковинцi-Жмеринка,
Шепетiвка-Полонне та iн. Водний транспорт
розвинутий на Днiстрi. Ним перевозять переважно
будiвельнi матерiали (гравiй, галька), якi добувають
з дна цiєї рiчки.
Авiацiйний транспорт використовується для
перевезень пасажирiв. Хмельницький має
сполучення з Києвом, Львовом, Вiнницею, Одесою,
Сiмферополем та iншими мiстами.
Трубопровiдний транспорт представлений
газопроводами, якi перетинають територiю областi:
"Союз" (Оренбург-захiдний кордон України),
Уренгой-Ужгород, Дашава-Київ. Транспорт є значним
забруднювачем повiтря. Найбiльше викидiв дає
автотранспорт. Вони мiстять понад 200 отруйних
компонентiв, серед яких особливо шю'дливими є
свинець i окис вуглецю. Найбiльша забрудненiсть
повiтря вiд автотранспортних засобiв - у
Хмельницькому та Кам'янець-Подiльському.
Designed by Peter Vlasenko
(c) 1998 KhmelnitskInfocom