logo


Природнi ресурси
Природнi ресурси - це елементи природи, якi на даному рiвнi розвитку продуктивних сил i вивченостi можуть бути використанi в дiяльностi людини. До них належать мiнеральнi, земельнi, клiматичнi, воднi, лiсовi, рекреацiйнi ресурси.
Мiнеральнi ресурси в Хмельницькiй областi мають мiсцеве значення. Це - неруднi кориснi копалини, насамперед, природнi будiвельнi матерiали (вапняки, гранiт, каолiн, пiсковики, крейда, гiпс, мергель, пiски, глина та iн). На основi їх використання розвивається промисловiсть будiвельних матерiалiв. Освоєння родовищ деяких копалин - каолiнiв, пiску, вапнякiв - може мати в майбутньому мiжобласне значення. Область зовсiм не забезпечена рудними i паливними ресурсами i тому змушена їх довозити. Земельнi ресурси областi багатi, її земельний фонд становить 2062,9 тис. га. Поширення родючих грунтiв привело до високого рiвня освоєння земельних ресурсiв. Понад 86% земельного фонду займають землi сiльськогосподарських пiдприємств, орендарiв, iндивiдуальних землекористувачiв, якi використовуються для ведення сiльськогосподарського виробництва. Серед земель сiльськогосподарського призначення переважають сiльськогосподарськi угiддя, якi сягають 70% загального земельного фонду. Найбiльшу частку в них займають орнi землi (рiлля). За цим показником область посiдає важливе мiсце в Українi. Бiльшiсть орних земель розмiщена в центральнiй i пiвденнiй частинах областi, дещо менше - в пiвнiчнiй. Найбiльшi площi багаторiчних насаджень є у пiвденнiй, а пасовищ i сiнокосiв - у пiвнiчнiй частинах областi. Значна розоранiсть територiї i її розчленованiсть веде до збiльшення площ еродованих земель. А це зумовлює постiйне скорочення сiльськогосподарських угiдь. Деяким резервом для збiльшення цих площ є перезволоженi i заболоченi землi. Вони знаходяться в заплавах рiк, на плоских межирiччях. Їх осушують, але в багатьох випадках мелiорацiя в долинах рiк має негативнi наслiдки: обмiлiння русел рiк, зниження рiвня води в колодязях, зникнення джерел. В областi є також вiдпрацьованi землi i тi, що зайнятi рiзноманiтними кар'єрами, їх можна використати для сiльськогосподарського виробництва при умовi рекультивацiї. Щорiчно тут рекультивується 300-500 га землi. Клiматичнi ресурси сприятливi для вирощування сiльськогосподарських культур лiсостепової зони, зокрема озимої та ярої пшеницi, ячменю, жита, вiвса, кукурудзи, проса, цукрових бурякiв, картоплi, кормових коренеплодiв, однорiчних i багаторiчних трав, плодових дерев, овочiв. Приднiстров'я придатне для вирощування теплолюбних культур (виноград, абрикоси, персики та iн.). Клiмат на територiї областi має важливе значення для вiдпочинку людей. Найсприятливiшими для цього є залiсненi дiлянки. Вони мають невеликi добовi коливання температур повiтря. Влiтку тут прозоре повiтря, насичене фiтонцидами, без пилу. Взимку на цих територiях є значна товщина снiгового покриву, невелика швидкiсть вiтру, що сприяє органiзацiї зимових видiв вiдпочинку - лижного спорту, туризму. Для лiтнього вiдпочинку найкращi клiматичнi умови в пiвденнiй частинi областi, на берегах Днiстра i його приток. В теплий перiод тут достатньо високi температури повiтря, довгий купальний сезон (понад 90 днiв), добра природна вентиляцiя територiї. Для зимового вiдпочинку умови тут малопридатнi, бо взимку буває багато днiв з туманами, сильними вiтрами, снiговий покрив незначний. На територiї областi є сприятливi умови для будiвництва вiтроенергетичних споруд, якi можуть бути важливими виробниками екологiчно чистої енергiї в майбутньому. Воднi ресурси складаються з поверхневих i пiдземних вод. Хмельниччина займає шосте мiсце серед областей України за запасами прiсних вод. Норма споживання води для людини на добу (250 л) задовольняється в бiльшостi мiських поселень областi. Найбiльшими водоспоживачами є сiльське господарство (35%), а також харчова промисловiсть, комунальне господарство та iн. Мiнеральнi води, якi поширенi поблизу селища Сатанiв, належать до гiдрокарбонатно-натрiєво-кальцiєво-магнiєвого типу. За своїми лiкувальними властивостями вони подiбнi до води "Нафтуся". їх використовують для оздоровлення людей рiзних областей України. Лiкувальнi властивостi мають також i мiнеральнi води, виявленi в околицях Кам'янця-Подiльського. їх рекомендують людям iз захворюванням шлунково-кишкового тракту. Лiсовi ресурси областi мають грунтово-водоохоронне i рекреацiйне значення. На промислову переробку надходить незначна кiлькiсть деревини. Це визначається невеликою площею лiсiв i їх якiсним складом. Запаси деревини в Хмельницькiй областi становлять 33,3 млн.м3, а в розрахунку на людину - 22 м3. Видовий склад лiсiв представлений переважно листяними породами (71%), а високопродуктивнi хвойнi породи займають 29% вiд лiсопокритої площi. Бiльшiсть лiсiв - молодняк i середньовiковi насадження, а стиглi i перестиглi лiси, якi найбiльш придатнi для рубок, займають тiльки 9% вiд площi лiсiв. В областi ведуться значнi роботи по лiсовiдтворенню. Щорiчно насаджується лiсiв на площi 1,2-1,3 тис. га. Лiси мають значнi запаси лiкарської сировини, ягiд, грибiв, дичинк.

 


Designed by Peter Vlasenko
(c) 1998 KhmelnitskInfocom