Природнi ресурси
Природнi ресурси - це елементи природи, якi на
даному рiвнi розвитку продуктивних сил i
вивченостi можуть бути використанi в дiяльностi
людини. До них належать мiнеральнi, земельнi,
клiматичнi, воднi, лiсовi, рекреацiйнi ресурси.
Мiнеральнi ресурси в Хмельницькiй областi мають
мiсцеве значення. Це - неруднi кориснi копалини,
насамперед, природнi будiвельнi матерiали
(вапняки, гранiт, каолiн, пiсковики, крейда, гiпс,
мергель, пiски, глина та iн). На основi їх
використання розвивається промисловiсть
будiвельних матерiалiв. Освоєння родовищ деяких
копалин - каолiнiв, пiску, вапнякiв - може мати в
майбутньому мiжобласне значення. Область зовсiм
не забезпечена рудними i паливними ресурсами i
тому змушена їх довозити. Земельнi ресурси
областi багатi, її земельний фонд становить 2062,9
тис. га. Поширення родючих грунтiв привело до
високого рiвня освоєння земельних ресурсiв. Понад
86% земельного фонду займають землi
сiльськогосподарських пiдприємств, орендарiв,
iндивiдуальних землекористувачiв, якi
використовуються для ведення
сiльськогосподарського виробництва. Серед
земель сiльськогосподарського призначення
переважають сiльськогосподарськi угiддя, якi
сягають 70% загального земельного фонду. Найбiльшу
частку в них займають орнi землi (рiлля). За цим
показником область посiдає важливе мiсце в
Українi. Бiльшiсть орних земель розмiщена в
центральнiй i пiвденнiй частинах областi, дещо
менше - в пiвнiчнiй. Найбiльшi площi багаторiчних
насаджень є у пiвденнiй, а пасовищ i сiнокосiв - у
пiвнiчнiй частинах областi. Значна розоранiсть
територiї i її розчленованiсть веде до збiльшення
площ еродованих земель. А це зумовлює постiйне
скорочення сiльськогосподарських угiдь. Деяким
резервом для збiльшення цих площ є перезволоженi i
заболоченi землi. Вони знаходяться в заплавах рiк,
на плоских межирiччях. Їх осушують, але в багатьох
випадках мелiорацiя в долинах рiк має негативнi
наслiдки: обмiлiння русел рiк, зниження рiвня води в
колодязях, зникнення джерел. В областi є також
вiдпрацьованi землi i тi, що зайнятi рiзноманiтними
кар'єрами, їх можна використати для
сiльськогосподарського виробництва при умовi
рекультивацiї. Щорiчно тут рекультивується 300-500
га землi. Клiматичнi ресурси сприятливi для
вирощування сiльськогосподарських культур
лiсостепової зони, зокрема озимої та ярої пшеницi,
ячменю, жита, вiвса, кукурудзи, проса, цукрових
бурякiв, картоплi, кормових коренеплодiв,
однорiчних i багаторiчних трав, плодових дерев,
овочiв. Приднiстров'я придатне для вирощування
теплолюбних культур (виноград, абрикоси, персики
та iн.). Клiмат на територiї областi має важливе
значення для вiдпочинку людей. Найсприятливiшими
для цього є залiсненi дiлянки. Вони мають невеликi
добовi коливання температур повiтря. Влiтку тут
прозоре повiтря, насичене фiтонцидами, без пилу.
Взимку на цих територiях є значна товщина
снiгового покриву, невелика швидкiсть вiтру, що
сприяє органiзацiї зимових видiв вiдпочинку -
лижного спорту, туризму. Для лiтнього вiдпочинку
найкращi клiматичнi умови в пiвденнiй частинi
областi, на берегах Днiстра i його приток. В теплий
перiод тут достатньо високi температури повiтря,
довгий купальний сезон (понад 90 днiв), добра
природна вентиляцiя територiї. Для зимового
вiдпочинку умови тут малопридатнi, бо взимку
буває багато днiв з туманами, сильними вiтрами,
снiговий покрив незначний. На територiї областi є
сприятливi умови для будiвництва
вiтроенергетичних споруд, якi можуть бути
важливими виробниками екологiчно чистої енергiї
в майбутньому. Воднi ресурси складаються з
поверхневих i пiдземних вод. Хмельниччина займає
шосте мiсце серед областей України за запасами
прiсних вод. Норма споживання води для людини на
добу (250 л) задовольняється в бiльшостi мiських
поселень областi. Найбiльшими водоспоживачами є
сiльське господарство (35%), а також харчова
промисловiсть, комунальне господарство та iн.
Мiнеральнi води, якi поширенi поблизу селища
Сатанiв, належать до
гiдрокарбонатно-натрiєво-кальцiєво-магнiєвого
типу. За своїми лiкувальними властивостями вони
подiбнi до води "Нафтуся". їх використовують
для оздоровлення людей рiзних областей України.
Лiкувальнi властивостi мають також i мiнеральнi
води, виявленi в околицях Кам'янця-Подiльського.
їх рекомендують людям iз захворюванням
шлунково-кишкового тракту. Лiсовi ресурси областi
мають грунтово-водоохоронне i рекреацiйне
значення. На промислову переробку надходить
незначна кiлькiсть деревини. Це визначається
невеликою площею лiсiв i їх якiсним складом. Запаси
деревини в Хмельницькiй областi становлять 33,3
млн.м3, а в розрахунку на людину - 22 м3. Видовий
склад лiсiв представлений переважно листяними
породами (71%), а високопродуктивнi хвойнi породи
займають 29% вiд лiсопокритої площi. Бiльшiсть лiсiв -
молодняк i середньовiковi насадження, а стиглi i
перестиглi лiси, якi найбiльш придатнi для рубок,
займають тiльки 9% вiд площi лiсiв. В областi
ведуться значнi роботи по лiсовiдтворенню. Щорiчно
насаджується лiсiв на площi 1,2-1,3 тис. га. Лiси мають
значнi запаси лiкарської сировини, ягiд, грибiв,
дичинк.
Designed by Peter Vlasenko
(c) 1998 KhmelnitskInfocom