Khmelnitsky online - Рослинний i тваринний свiт

Рослинний i тваринний свiт
Хмельниччина лежить в лiсостеповiй зонi та в зонi мiшаних лiсiв i дуже рiзноманiтна за видовим складом рослин i тварин. Рослиннiсть представлена понад 1500 видами вищих спорових i насiнних рослин, що вiдносяться до 100 родин i 500 родiв. Найчисельнiшими серед них є лiсовi i степовi види. Лiсова рослиннiсть на територiї областi сформувалася у четвертинному перiодi. В минулому великi площi були вкритi лiсами, з роками їх по-хижацьки вирубали. Нинi лiси займають 13% площi областi, причому половина з них - штучнi лiсонасадження. Вченi розрахували, що оптимальний показник лiсистостi для даної територiї повинен станови-
ти 17-18%. Вирубування цiнних порiд дерев (бук, дуб) призвело до змiни видового складу лiсiв. В них зросла частка малоцiнних порiд (граб, осика, береза та iн.). Бiльшу частину лiсових дiлянок, займають листянi лiси - грабово-дубовi та дубовi. Хвойнi (сосновi) займають близько третини лiсовкритої площi; зустрiчаються також мiшанi (дубово-сосновi) лiси. Грабово-дубовi (груди) поширенi по всiй територiї областi, найбiльше - на пiвднi. В першому ярусi їх переважає дуб, домiшується ясен, клен, явiр, у другому - граб, липа, берест, осика. В пiдлiску ростуть бруслина, глiд, лiщина, вовчi ягоди, жимолость, бузина та iн. Дубовi (дiброви) ростуть вперемiжку з грабово-дубовими лiсами. В їх деревостої переважає дуб звичайний (в Приднiстров'ї - дуб скельний), є також ясен, береза, явiр, а в пiдлiску - терен, клен, жостер, глiд, лiщина, бузина, черемха, клокичка та iн. Окремими невеликими дiлянками на схилах Товтрового кряжу розкинулися буковi лiси (бучина). Тут панує бук, трапляються поодиноко дуб, ясен, явiр, клен та iн. Пiдлiсок дуже розрiджений, представлений поодинокими кущами калини, плюща, лiщини, жимолостi. Сосновi (бори) разом з мiшаними формують на пiвночi областi
найбiльшi лiсовi масиви на дерново-пiдзолистих, супiщаних i пiщаних грунтах. В деревостої панує сосна, часто домiшується береза, значно рiдше - дуб та ялина. Пiдлiсок в таких лiсах практично вiдсутнiй. Заплавнi або чорновiльховi лiси займають притераснi частини заплав рiчок, а також зниження на вододiлах в пiвнiчнiй частинi областi. Основою є чорна вiльха, домiшки iнших порiд дерев i чагарникiв незначнi.
Лiси областi мають важливе грунтово-захисне, водоохоронне, рекреацiйне значення Навколо мiст створено зеленi санiтарнi зони на площi 54,3 тис. га, якi виконують функцiї їх "легенiв". Вздовж залiзниць, автомобiльних дорiг насадженi лiсосмуги, якi мають важливе значення для очищення повiтря вiд шкiдливих викидiв транспортних засобiв.
Степова рослиннiсть в природному виглядi збереглася в Хмельницькiй областi на схилах Товтрового кряжа i на вiдшаруваннях вапнякiв в долинi Днiстра. Вона представлена трав'янистими угрупованнями (ковила волосиста, осока низька, типчак борознистий, горицвiт весняний, оман мечолистий, куцонiжка пiрчаста, бородач звичайний) та заростями чагарникiв (глiд, жостер, кизил, терен та iн.). На окремих горбах Товтр рослиннiсть погано збереглася внаслiдок iнтенсивного випасання худоби. В давнину великi площi на рiвнинних дiлянках Подiлля займала лучно-степова рослиннiсть. Тепер лучнi степи повнiстю розоранi. Окремими дiлянками збереглися заплавнi луки - на перезволожених мiсцях в долинах Горинi, Пiвденного Бугу, верхiв'ях приток Днiстра. Найпоширенiшими видами в них є: куничник наземний, мiтлиця бiла, тонконiг лучний, костриця лучна, тимофiївка лучна, осока рання та iн. Трав'яна рослиннiсть вкриває також пустища в полiськiй частинi областi. На них ростуть рiзнi види кострицi, бiловус стиснутий, келерiя звичайна, котячi лапки, нечуйвiтер волохатенький, мохи. Рослинний свiт Хмельницької областi налiчує багато ендемiчних та релiктових видiв.
До релiктових належать медунка м'яка, осока бiла, хвощ великий, чина ряба, синяк червоний, юринея вапнякова, волошка рейнська, бруслина карликова, клопонiг смердючий та iн. Ендемiчнi види: шиверекiя подiльська, берекка, чебрець подiльський, рокитник подiльський, молочай багатоколiрний, мiнуарцiя днiстровська, шавлiя кременецька, зiновать Блоцького та iн. Багато рослин на Хмельниччинi знаходяться на межi знищення i тому занесенi до "Червоної книги України". Серед них - мигдаль степовий, молодило руське, волошка схiдна, цибуля ведмежа, шафран Гейфелля, ясенець бiлий, самосил панонський, рутвиця мала, сон
широколистий, ковила весняна, пiдснiжник звичайний та iн. Тваринний свiт Хмельницької областi представлений лiсовими i степовими видами. Тут водяться 311 видiв хребетних, зокрема 40 видiв риб, 11 - земноводних, 10 - плазунiв, 190 - птахiв, 60 -ссавцiв, 10-рептилiй. Для лiсових формацiй характерними є: вовки, лисицi, козулi, лосi, кабани, лiсовi куницi, багато видiв птахiв (дятли, синицi, сойки, дрозди, зяблики), вужi, ящiрки, жаби, тритони, їжаки та iн.
Досить поширеними е представники тваринного свiту степу - зайцi, ящiрки тхори, горностаї, ховрахи, мишi, їжаки, хом'яки, ворони, граки, круки, горобцi, посмiтюхи, щиглики, коноплянки, жайворонки, ластiвки, чайки, лелеки, деркачi, горлицi, перепели та iн.
Дуже специфiчною є фауна Товтрового кряжа. Тут дуже багато видiв плазунiв (ящiрки, веретiнницi, вужi, степов- гадюка, звичайна мiдянка), жаб, "тахiв (шпаки, боривiтри, галки, одуди, сичi, пугачi, дрозди серпокрильцi). У водоймах областi водяться щуки, карасi, бiлуги, судаки, лящi, в'юни, соми, окунi, севрюга та iн.
До ендемiчних видiв тварин вiдносяться кутора мала, подiльський крiт, плямистий ховрах, малий пiдковонiс та iн. Внаслiдок нерацiонального господарювання на територiї Хмельницької областi винищено великi стада європейських козуль, лосiв, диких кабанiв та iн. Деякi види тварин перебувають пiд загрозою цiлковитого знищення i тому потребують охорони. Серед них - рiдкiснi, якi занесенi до "Червоної книги України": - тхiр степовий, кутора мала, пiдковонiс малий, вечiрниця мала, вечiрниця велетенська, полоз лiсовий, гадюка
степова схiдна та iн. Нинi на територiї областi заборонено (або обмежено) вiдстрiл дикого кабана, оленя, видри, ондатри, сiрої ворони, собаки єнотовидного та iн.