Khmelnitsky online - Внутрiшнi води

Внутрiшнi води
Внутрiшнi води областi складаються з поверхневих i пiдземних вод. Їх запаси, особливостi протiкання залежать вiд клiмату, рельєфу, складу гiрських порiд. До поверхневих вод вiдносяться рiки, озера, стави, водосховища,
болота. Провiдне мiсце належить рiкам. Рiвнинний рельєф i достатнє зволоження впливають на формування густої рiчкової мережi По територiї областi протiкає понад 3 тисячi рiчок i потiчкiв. Iз них 120 мають довжину понад 10 км, 10 рiчок- понад 100 км. Рiки областi вiдносяться до басейнiв Днiстра, Прип'ятi (Днiпра) i Пiвденного Бугу. Характерною рисою рiчкової мережi е те, що на територiї областi беруть початок багато рiк, якi в рiзнi боки (на пiвнiч - до Прип'ятi, на пiвдень - до Днiстра, на схiд - до Пiвденного Бугу) розтiкаються з найбiльш пiдвищеної частини.
Рiки басейну Днiстра течуть в меридiональному напрямi за нахилом територiї областi. Вони мають добре виробленi, а в нижнiх, течiях навiть каньйоноподiбнi, долини. Найбiльш звивисту долину має Днiстер, який протiкає по пiвденнiй межi областi (160 км). Русло його утворює багато меандр. Заплава - вузька, рiчище - нерозгалужене. Днiстер мав порiвняно швидку течiю (1,5-2,0 м/с в час паводкiв i 0,6-0,6 м/с в межень). Пiсля створення Днiстровського водосховища швидкiсть течiї значно сповiльнилась. Рiка має змiшаний тип живлення (50% - дощове, 30% - пiдземне, 20% - снiгове). Найвищий рiвень води спостерiгається пiд час танення снiгу в Карпатах i лiтнiх злив. Найбiльшими притоками Днiстра є Збруч, Смотрич, Ушиця, Лядова, Калюс, Тернава, Мукша, Жванчик та iн.
Найдовша притока Днiстра - Збруч (244 км) - починанi ься з джерел у болотi поблизу с. Ульянове Теофiпольського району. Неглибока, заболочена долина нижче вiд Волочиська глибшає, схили стають крутiшими, особливо у тому мiсцi, де рiчка перетинає Товтровий кряж. Смотрич (169 км) починається з джерел бiля с.Андрiйкiвцi Хмельницького району. У верхiв'ї рiка має широку, заболочену долину, але вже нижче вiд м. Городок вона врiзується в твердi породи, i долина стає вужчою, глибшою, з крутими берегами. Недалеко вiд гирла Смотрич утворює настiльки звивистi меандри, що вони майже змикаються i утворюють окремi "пiвострiвцi", з'єднанi з сушею вузькими смужками. На одному з них розмiщена стара частина мiста Кам'янець-
Подiльський.
Дуже мальовничi долини iнших рiк, якi перетинають Говтровий кряж, - Мукшi, Тернави, Жванчика та iн. В них - скелястi схили, на яких подекуди розмiщенi печери. За народними переказами в печерах долини р. Мукшi переховувався Устим Кармелюк. Досить своєрiдною серед приток Днiстра є р.Студениця, яка витiкає недалеко вiд с.Косогiрки Ярмолинецького району. Вона глибоко врiзається в поверхню i живиться переважно пiдземними водами (iз джерел). Тому в нiй вода постiйно досить холодна. На територiї Хмельницької областi бере початок одна з найбiльших рiк України - Пiвденний Буг. Вiн витiкає з болота поблизу с. Холодець Волочиського району i перетинає область з заходу на схiд на протязi 120 км. Рiка тече в осадових породах, має низькi береги. Правий берег пiдвищений, крутий i поблизу селища Меджибiж сягає ЗО м. У Пiвденний Буг впадають рiки Плоска, Бужок, Вовк, Рiв, Згар, Iква, Вовчок. Всi мають заболоченi долини у верхiв'ях, а у схiднiй частинi областi, де вони перетинають кристалiчнi породи, береги їх стають крутiшими. Долини цих рiк мають розгалужену мережу балок.
Рiки пiвнiчної частини областi вiдносяться до басейну Прип'ятi, Це - Горинь (120 км в межах областi), Полква, Жердь, Случ (125 км), Цвiтоха, Вiлiя, Хомора (110 км), Корчик та iн. Долини неглибокi, невиробленi, течiя повiльна. Всi рiки областi мають змiшаний тип живлення: навеснi поповнюються талими снiговими, влiтку - дощовими, взимку - пiдземними водами. Найвищий рiвень води в рiках спостерiгається в березнi i квiтнi, коли тане снiг, а також в першiй половинi лiта, коли часто випадають дощi. Найнижчий рiвень (межень) - у серпнi-вереснi i груднi-лютому, коли випадає незначна кiлькiсть опадiв. Кригою рiки вкриваються на 60-65 днiв. Льодостав на них починається в другiй декадi грудня, а деколи й на початку сiчня. Товщина криги коливається вiд 10 до 90 см. Наприкiнцi лютого - початку березня рiки скресають. Пiсля цього за кiлька днiв настають повенi.
Рiчки Хмельниччини мають незначний нахил русла, повiльну течiю i тому вони небагатi на гiдроенергоресурси, їх використовують для розведення риби, водоплавної птицi, водопостачання населених пунктiв, твариницьких ферм, промислових пiдприємств. На територiї Хмельницької областi дуже мало природних озер. Вони зрiдка зустрiчаються на Полiссi (Святе, Теребiж та iн.). Є велика кiлькiсть штучних водоймів, ставкiв i водосховищ (понад 1850). Вони створенi на рiках (переважно в басейнах Горинi i Пiвденного Бугу) i мають площу водного дзеркала 221 км2 Серед водосховищ найбiльшi Щедрiвське (1258 га), Анаставське (1168 га) на р.Бужок, Кузьминське (765 га) на р.Случ, Хмельницької АЕС в басейнi р. Горинь та iн. В областi знаходиться i частина Днiстровського водосховища, яке має загальну площу 142 км2 i захоплює також Тернопiльську, Чернiвецьку й
Вiнницьку областi. Стави i водосховища використовують для риборозведення, водопостачання, рекреацiйних потреб. Перезволоженi дiлянки земної поверхнi - болота - займають незначну площу на територiї областi. Вони поширенi переважно в заплавах рiк Горинь, Вiлiя, Случ, Хомора та iн. А в долинах рiк - притоків Днiстра i Пiвденного Бугу трапляються лише у верхiв'ях. Живляться переважно пiдземними водами i належать до типу низинних болiт, їх рослиннiсть: осока, очерет, гiпновi мохи, болотне рiзнотрав'я. Вони мають значнi запаси торфу. Верховi болота невеличкими дiлянками можна зустрiти в западинах на вододiлах рiк. Вони живляться атмосферними опадами. Площа болiт постiйно зменшується внаслiдок осушення. Проте мелiорацiя в долинах рiк приводить до обмiлiння водойм, зникнення джерел, зниження рiвня води в колодязях прилеглої мiсцевостi.
Хмельницька область має значнi запаси пiдземних вод, якi складаються з грунтових i власне пiдземних вод. Грунтовi води знаходяться на глибинi 4-10 м. Пiдземнi залягають в трьох водоносних горизонтах: на глибинi 5-16 м, 30-40 м i 60-80 м. Вони забезпечують водою населенi пункти, промисловi i сiльськогосподарськi пiдприємства. В областi є також мiнеральнi води, якi виявлено в околицях селища Сатанiв та мiст Кам'янець-Подiльський i Полонне. Їх використовують для лiкування шлунково-кишкового тракту.