Khmelnitsky online - Кориснi копалини

Кориснi копалини
Хмельницька область багата на рiзноманiтнi неруднi кориснi копалини, насамперед, природнi будiвельнi матерiали. Цьому сприяють як кристалiчнi породи щита, так i осадовi вiдклади його захiдного схилу.
В той же час вона цiлком позбавлена металевих мiнеральних ресурсiв, а з числа горючих е лише поклади торфу.
Будiвельнi кориснi копалини представленi покладами гранiтiв i каолiну, що зосередженi в межах щита, та вапнякiв, цегельно-черепичних глин i суглинкiв, крейди, мергелiв, пiскiв, пiсковикiв, гiпсу, бентонiтових глин осадового чохла плити.
Поклади гранiтiв (переважно сiрих) зосередженi переважно в Шепетiвському, Полонському, Старокостянтинiвському та Славутському районах, де iснує ряд великих вiдкритих розробок. Найбiльшi кар'єри е
бiля мiст Полонне i Шепетiвка та сiл Нова Синявка, Кудинка. Гранiт в основному переробляють на щебiнь для дорожчого будiвництва.
Каолiни (глинистий мiнерал свiтлого забарвлення) зв'язанi з продуктами вивiтрювання гранiтiв. Поширенi на пiвнiчному сходi областi.
Вiдомi родовища Судимонтське i Купинецьке Шепетiвського району, та Буртинське Полонського району. З мiсцевого каолiну виготовляють вогнетривку цееглу, шамотний порошок. Вапняки поширені по всiй територiї обл'астi (розвiдано понад 20 родовищ, бiльше поовини з яких розробляться). Велике значення мають виходи гурiйських вапнякiв в долинах Днiстра, Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Студеницi (видобуток ведеться бiля Кам'янця-Подiльськог, Вел.Слобiдки, Устя та iн.) i потужнi вiдклади неогенових вапняків - Товтрової гряди (найбiл'ьшi кар'єри бiля селищ Закупне i Смотрич, сiл Iванкiвцi, Нiгин, Вербка, Привороття, Гуменцi). Їх використовують для випалювання вапна, виробництва щебеню, облицювальних плиток, стiнових блокiв, фiгурних виробiв, цементу (на базi Гуменецького родовища працює потужний Кам'янець-Подiльський цементний завод), а також у цукровiй промисловостi. Вiдклади вапнякiв в iнших районах йдуть на мiсцевi будiвельнi потреби.
В областi 80 родовищ лесiв, лесовидних суглинкiв i глин, на базi яких працює ряд цегельних i черепичних заводiв. У пiвнiчно-захiднiй частинi областi (Бiлогiрський та Iзяславський райони) є значнi поклади крейди, а в пiвденно-схiднiй (басейни рiк Ушиця та Калюс) - мергелiв, якi придатнi для виробництва цементу. Пiски рiзного геологiчного часу поширенi в усiх районах областi i мають, в основному, будiвельне значення (для розчинiв, дорожного будiвництва тощо). Найпотужнiшi поклади їх в Славутському районi (в Крупецькому, Цвiтохському, Славутському родовищах). Кварцовi пiски останнього використовують для виробництва скла.
Пiсковики вiдслонюються по Днiстру i його притоках - Калюсу i Ушицi. Промислова розробка їх не ведеться, хоч подекуди вони знадобляються для мiсцевого будiвництва.
На заходi Кам'янець-Подiльського району є декiлька родовищ гiпсу (розробляється Кудринецьке). Вiн придатний для мелiорацiї грунтiв, будiвельних, медичних та iнших потреб.
У Новоушицькому районi є вiдклади бентонiтових глин, придатних для хiмiчної та iнших галузей промисловостi. Найбiльше скупчення їх бiля с. Пижiвка.
З iнших неметалевих корисних копалин в областi є поклади доломiтiв, трепелу (Кам'янець-Подiльський район), невеликi прояви флюориту, фосфоритiв. Найбiльшi скупчення фосфоритiв зустрiчаються в Дунаєвецькому, Новоушицькому, Вiньковецькому та Ярмолинецькому районах, однак промислового значення вони не мають.
Паливнi кориснi копалини представленi на Хмельниччинi тiльки торфом. Поклади його значнi. Здебiльшого вiн залягає в заболочених частинах заплав Горинi, Случа, Хомори, Пiвденного Бугу та їх приток. Видобуток ведеться майже в усiх басейнах цих рiк.

Є в областi також рудопрояви полiметалiв. Склад i запаси корисних копалин Хмельницької областi сприяли розвитку в нiй промисловостi будiвельних матерiалiв, окремi виробництва якої працюють не тiльки на мiсцевий, але й на зовнiшньообласний ринок. Наявнi природнi ресурси дозволяють розширити це виробництво, однак нарощування їх видобутку вступає в суперечнiсть з необхiднiстю природоохоронних заходiв, насамперед, в
Приднiстров'ї i Товтрах.