Кориснi копалини
Хмельницька область багата на рiзноманiтнi
неруднi кориснi копалини, насамперед, природнi
будiвельнi матерiали. Цьому сприяють як
кристалiчнi породи щита, так i осадовi вiдклади
його захiдного схилу.
В той же час вона цiлком позбавлена металевих
мiнеральних ресурсiв, а з числа горючих е лише
поклади торфу.
Будiвельнi кориснi копалини представленi
покладами гранiтiв i каолiну, що зосередженi в
межах щита, та вапнякiв, цегельно-черепичних глин
i суглинкiв, крейди, мергелiв, пiскiв, пiсковикiв,
гiпсу, бентонiтових глин осадового чохла плити.
Поклади гранiтiв (переважно сiрих) зосередженi
переважно в Шепетiвському, Полонському,
Старокостянтинiвському та Славутському районах,
де iснує ряд великих вiдкритих розробок. Найбiльшi
кар'єри е
бiля мiст Полонне i Шепетiвка та сiл Нова Синявка,
Кудинка. Гранiт в основному переробляють на
щебiнь для дорожчого будiвництва.
Каолiни (глинистий мiнерал свiтлого забарвлення)
зв'язанi з продуктами вивiтрювання гранiтiв.
Поширенi на пiвнiчному сходi областi.
Вiдомi родовища Судимонтське i Купинецьке
Шепетiвського району, та Буртинське
Полонського району. З мiсцевого каолiну
виготовляють вогнетривку цееглу, шамотний
порошок. Вапняки поширені по всiй територiї
обл'астi (розвiдано понад 20 родовищ, бiльше поовини
з яких розробляться). Велике значення мають
виходи гурiйських вапнякiв в долинах Днiстра,
Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Студеницi
(видобуток ведеться бiля Кам'янця-Подiльськог,
Вел.Слобiдки, Устя та iн.) i потужнi вiдклади
неогенових вапняків - Товтрової гряди (найбiл'ьшi
кар'єри бiля селищ Закупне i Смотрич, сiл Iванкiвцi,
Нiгин, Вербка, Привороття, Гуменцi). Їх
використовують для випалювання вапна,
виробництва щебеню, облицювальних плиток,
стiнових блокiв, фiгурних виробiв, цементу (на базi
Гуменецького родовища працює потужний
Кам'янець-Подiльський цементний завод), а також у
цукровiй промисловостi. Вiдклади вапнякiв в iнших
районах йдуть на мiсцевi будiвельнi потреби.
В областi 80 родовищ лесiв, лесовидних суглинкiв i
глин, на базi яких працює ряд цегельних i
черепичних заводiв. У пiвнiчно-захiднiй частинi
областi (Бiлогiрський та Iзяславський райони) є
значнi поклади крейди, а в пiвденно-схiднiй
(басейни рiк Ушиця та Калюс) - мергелiв, якi придатнi
для виробництва цементу. Пiски рiзного
геологiчного часу поширенi в усiх районах областi i
мають, в основному, будiвельне значення (для
розчинiв, дорожного будiвництва тощо).
Найпотужнiшi поклади їх в Славутському районi (в
Крупецькому, Цвiтохському, Славутському
родовищах). Кварцовi пiски останнього
використовують для виробництва скла.
Пiсковики вiдслонюються по Днiстру i його притоках
- Калюсу i Ушицi. Промислова розробка їх не
ведеться, хоч подекуди вони знадобляються для
мiсцевого будiвництва.
На заходi Кам'янець-Подiльського району є декiлька
родовищ гiпсу (розробляється Кудринецьке). Вiн
придатний для мелiорацiї грунтiв, будiвельних,
медичних та iнших потреб.
У Новоушицькому районi є вiдклади бентонiтових
глин, придатних для хiмiчної та iнших галузей
промисловостi. Найбiльше скупчення їх бiля с.
Пижiвка.
З iнших неметалевих корисних копалин в областi є
поклади доломiтiв, трепелу (Кам'янець-Подiльський
район), невеликi прояви флюориту, фосфоритiв.
Найбiльшi скупчення фосфоритiв зустрiчаються в
Дунаєвецькому, Новоушицькому, Вiньковецькому та
Ярмолинецькому районах, однак промислового
значення вони не мають.
Паливнi кориснi копалини представленi на
Хмельниччинi тiльки торфом. Поклади його значнi.
Здебiльшого вiн залягає в заболочених частинах
заплав Горинi, Случа, Хомори, Пiвденного Бугу та їх
приток. Видобуток ведеться майже в усiх басейнах
цих рiк.
Є в областi також рудопрояви полiметалiв. Склад i
запаси корисних копалин Хмельницької областi
сприяли розвитку в нiй промисловостi будiвельних
матерiалiв, окремi виробництва якої працюють не
тiльки на мiсцевий, але й на зовнiшньообласний
ринок. Наявнi природнi ресурси дозволяють
розширити це виробництво, однак нарощування їх
видобутку вступає в суперечнiсть з необхiднiстю
природоохоронних заходiв, насамперед, в
Приднiстров'ї i Товтрах.
Designed by Peter Vlasenko
(c) 1998 KhmelnitskInfocom