Khmelnitsky online - Геологiчна будова

Геологiчна будова
На фiзичнiй картi областi можна побачити, що майже вся її територiя забарвлена жовтим та свiтло-коричневим кольорами, якi вiдповiдають височинам, i тiльки вузькi смуги вздовж рiчок на крайньому пiвднi i пiвночi мають зелений колiр низовин. Вся територiя Хмельниччини - це припiднята рiвнина, проте на нiй зустрiчаються рiзнi форми рельєфу. Серед них плоскi й хвилястi височини, широкi долини i вузькi каньйони, пологi схили та крутi уступи, окремi пагорби, горбогiрнi масиви. Така рiзноманiтнiсть рельєфу зумовлена особливостями тектонiчної будови i геологiчного розвитку територiї.
Хмельницька область розташована в пiвденно-захiднiй частинi Схiдно-Європейської (Рускої) платформи на межi двох її тектонiчних структур - Українського щита i Волино-Подiльської плити. Українськiй щит є найдавнiшою дiлянкою земної кори на територiї України i найбiльш пiднятою частиною платформи. Вiн складений сильно змiненими магматичними i метаморфiчними кристалiчними породами, якi утворились в архейськiй i протерозойськiй ерах (т.з. докембрiйський час) i мають вiк 3,5-0,57 млрд. рокiв. Гiрськi породи щита дуже зiм'ятi в складки i розчленованi численними розломами на блоки рiзної величини. Найдавнiшi (протерозойськi) розломи розкололи щит на п'ять найбiльших блокiв, крайнiй захiдний з яких - Волино-Подiльський - лежить в основi схiдної частини областi. У свою чергу вiн роздiлений на два меншi блоки - Подiльський i Волинський - пiзнiшим розломом, який проходить у широтному напрямку дещо пiвденнiше Шепетiвки.

Подiльський (пiвденний) блок е жорстким; внаслiдок тектонiчних рухiв вiн сильно пiднявся. Складений в основному архейськими породами - гнейсами, кварцитами, гранiтами, дiоритами, гранодiоритами. В схiднiй частинi областi цi породи залягають на незначнiй глибинi пiд шаром досить молодих вiдкладiв, а в долинах Пiвденного Бугу, Случа та, їх приток (Вовк, Бужок. Iква, Iкопоть, Деревичка, Хомора) виходять на поверхню.
Волинський блок протягом усього протерозою був досить рухомою частиною земної кори, внаслiдок чого вiн подробиься на меншi блоки, якi сильно опустились. Один з них - Шепетiвський - складає пiвнiчно-схiдну частину Хмельниччини. Вiн утворений архейськими i протерозойськими породами (гнейсами, магматитами, гранiтами), якi всюди виходять на поверхню мiж рiками Корчик i Случ. Кристалiчний фундамент платформи, який сильно пiднятий у районi щита, круто опускається в захiдному напрямку i занурюється пiд товщу молодших осадових вiдкладiв. Таким чином, захiдний схил Волино-Подiльського блоку щита стає схiдним бортом Волино-Подiльської плити. Глибина залягання кристалiчного фундаменту в межах областi змiнюється вiд 0-100 м (приблизно на лiнiї меридiану м.Хмельницький) до 1000-1500 м (в долинi р. Збруч). Докембрiйськi породи фундаменту плити виходять на поверхню вздовж крутих берегiв Днiстра та його лiвих приток вiд пiвденно-схiдної межi областi до долини р.Тернава. Внаслiдок давнiх тектонiчних рухiв фундамент Волино-Подiльської плити також розколовся на ряд блокiв, а сама плита, неодноразово опускаючись, ставала морським дном. У морських басейнах вiдбувалось iнтенсивне нагромадження осадових вiдкладiв з органiчних
решток i знесених iз сушi уламкiв гiрських порiд. Наступи моря спостерiгалися у першiй половинi палеозою (кембрiйський, ордовицький i силурiйський перiоди), в кiнцi мезозою (крейдовий перiод), в кайнозої (палеоген, неоген). В iншi перiоди плита пiднiмалась, ставала сушею: вiдбувалось руйнування верхнього шару порiд пiд впливом зовнiшнiх сил. Вiдкладiв цих перiодiв на територiї областi майже не виявлено.
Отже, осадовий чохол Волино-Подiльської плити складається з шарiв кембрiйських, ордовицьких, силурiйських, крейдових, палеогенових та неогенових вiдкладiв. Усi шари, крiм палеогенового, є в пiвденнiй i захiднiй частинах областi i в рiзних мiсцях виходять на поверхню на крутих берегах Днiстра та його лiвих приток. У схiдному i пiвнiчно-схiдному напрямках нижнi осадовi шари поступово зникають, а молодшi верхнi все далi "насуваються" на докембрiйськi породи кристалiчного фундаменту. Кембрiйськi вiдклади поширенi вузькою смугою, схiдна межа якої проходить приблизно по лiнiї захiднiше Бiлогiр'я, через Теофiполь, Базалiю, Городок i далi на пiвденний схiд через с.Китайгород до Днiстра. В околицях сiл Китайгород i Субiч пiсковики кембрiйського часу виходять на поверхню. Ордовицькi вiдклади мають невелику потужнiсть, складенi кварцовими пiсковиками, а в Приднiстров'ї - також вапняками. Виходять на поверхню в долинах Днiстра (вiд с. Гораївка до с.Демшин) i його приток - Руски, Студеницi, Тернави. Силурiйськi вiдклади поширенi iз заходу на схiд до лiнiї Бiлогiр'я - Дунаївцi - Ст.Ушиця. Представленi товщами вапнякiв, доломiтiв i мергелiв. У цих вiдкладах можна знайти велику кiлькiсть решток рiзних давнiх органiзмiв. Породи силурiйського перiоду виходять на поверхню на берегах Днiстра вiд с.Рогiзна на сходi до гирла Збруча на заходi, в долинах Студеницi, Тернави, Мукшi, Смотрича. Жванчика та Збруча. Рiзнi породи виходять на поверхню в долинах Днiстра, його приток, Горинi та Вiлiї. Вiдклади палеогену вираженi слабо. Вони поширенi лише в пiвнiчнiй (до широти Старокостянтинова та схiднiй (район Меджибожа, Деражнi, Вовковинцiв) частинах областi i представленi пiсками, рiдше пiсковиками та мергелями. Неогеновi вiдклади поширенi майже на всiй територiї областi, мають значну товщину i рiзноманiтний склад, їх формування вiдбувалось здебiльшо в басейнах Тортонського i Сарматського морiв, окраїни яких покривали в неогенi бiльшу частину областi (за винягком найвище пiднятих дiлянок кристалiчного щита). Свiдченням цього є значне поширення вапнякiв, що мають органiчне походження. Найпотужнiшими є рифовi вапняки, якi вузькою смугою (вiд 2 до 6 км) простягаються на пiвденному заходi областi. Формування бар'єрного рифу вiдбувалось в морi майже паралельно до його берега внаслiдок нагромадження водоростей, верметусiв, моховаток, коралiв, морських їжакiв та молюскiв. При загальному пiдняттi Подiлля, що вiдбувалось пiд час альпiйського горотворення, на всiй його територiї запанував континентальний режим, а бар'єрний вапняковий риф став горбистим пасмом, вiдомим як Товтри. До неогенових осадових вiдкладiв належать також породи хiмiчного (гiпси i ангiдрити на пiвденному заходi областi) та уламкового походження (пiски, пiсковики, глини, мергелi). Неогеновий шар, перекритий континентальними вiдкладами, якi сформувались в найновiший, четвертинний, перiод внаслiдок руйнування, перенесення та вiдкладання порiд попереднiх епох. Це вiдбувалось (i продовжується зараз) внаслiдок вивiтрювання, дiяльностi
поверхневих i пiдземних вод, вiтру, живих органiзмiв. Четвертиннi вiдклади утворюють на територiї областi майже суцiльний покрив потужнiстю до ЗО м. Вiдсутнi вони лише на крутих схилах каньйоноподiбних долин Днiстра та його приток, на скельних вершинах Товтр i виходах кристалiчних докембрiйських порiд у пiвнiчнiй
частинi областi. До цих вiдкладiв належать гравiй, галька, пiски, супiски i суглинки в долинах рiчок, а також лесовиднi суглинки i леси на межирiчних вододiльних дiлянках. Лес - це однорiдна, пориста, пухка порода палево-жовтого кольору. Леси покривають потужним шаром понад 80% територiї областi; вони стали материнською основою для формування родючих грунтiв (в т.ч. чорноземiв).