Газета "Проскурів".

Кримiнал.

ПIД ДАХОМ ВИСОКИХ КАБIНЕТIВ
виявилося рекетирське угруповання. I не тiльки.

Ця iсторiя ще не закiнчилася, адже кримiнальна справа, яка
лежить в її основi лише недавно припроваджена до суду. Чому
квапимося з публiкацiєю? Та тому, що у результатi судового
розгляду можуть постраждати правоохоронцi, якi стали
заручниками власного професiоналiзму та принциповостi при
розслiдуваннi цiєї справи. Бо саме там, за лаштунками
судового процесу та слiдства, проходить основна iнтрига
цiєї iсторiї. Тож зараз нехай читач дарує нашi недомовки та
небажання активно втручатися у сам судовий процес, бо нинi
йдеться, скорiше, про соцiальне тло у цiй справi.

ЧАСТИНА ПЕРША - ОПТИМIСТИЧНА.

Про рекетирське угруповання, що дiяло тривалий час в
околицях Летичiвщини, на тамтешнiй автомагiстралi до
обласного центру, як ви здогадутеся, знали не лише
правоохоронцi. Сховавшись пiд прикриттям Хмельницької
охоронно-правовоє фiрми "Соппар", цi крутi хлопцi працювали
охоронниками у її летичiвськiй фiлiї. Нинi ми не можемо
стверджувати, що ця фiрма була їх "дахом" для протиправних
дiй, але факт її використання саме з цiєю метою є
очевидним. Скiльки, насправдi, "крутих" належало до цiєї
злочинної групи важко сказати, адже на сьогоднi уся "слава"
дiсталася двом летивчанам: С.А.Саврiю та Р.С.Буякову,якi
були заарештованi в липнi ц.р. разом ще з двома своїми
компаньйонами з Могилева-Подiльського В.В.Варижуком та
В.П.Дацюком, працiвниками обласного управлiння по боротьбi
з органiзованою злочиннiстю. Усi вони проходять по однiй
справi, в якiй ї епiзоди шахрайства, насильства,
розкрадання колективного майна, шантажу, - словом, усього,
що становить злочинний набiр "подвигiв" у подiбних
iсторiях. Проте за "кадром" справи залишилося немало
епiзодiв, про якi добре знають окремi жителi Летичева та
його околиць, яким доводилося мати справу з цими
молодиками. Бо, власне, з них створився їх "iмiдж", хоч для
слiдчо-оперативних дiй вони залишаються неперспективними,
тобто важко доказовими. Саме тому з усiх злочинних дiй у
судi фiгуруватиме лише один, доказовий, епiзод дiяльностi
цiєї злочинної групи. Хоч в їх арсеналi, подейкують,
вистачало всього. "Працювали" вони дуже рiзноплановано,
завоювавши "монополiю" на котрибуцiї iз заїжджих
заготовачiв м'яса, iншої с/г продукцiї в околицi. Кажуть,
що "допомагали" одному iз околичних переробних пiдприємств
у спровадженнi саме до нього цiєї сировини, навiть, через
"не хочу" окремих господарникiв. Не гребували вибиванням
боргiв на замовлення та iншими рекетирськими послугами, про
що добре знала цiла округа. Саме на однiй з таких афер та
послуг, географiя якої охопила Летичiвський, Деражнянський
райони з кiнцями у Могилевi-Подiльському, Бiлорусiї та ще
деiнде вони погорiли по-справжньому. У слiдчiй практицi це
значить, що усi звинувачення, якi їм були висунутi,
доказанi, пройшли апробацiю у прокуратурi i справу ма†
розглянути суд. Що ж до iнших епiзодiв, то вони залишаються
досi для слiдства неперспективними, тобто такими, якi важко
доводити через нехiть потерпiлих давати свiдчення та багато
iнших причин, серед яких у цiй iсторiї домiнує фактор
нiбито iснуючих зв'язкiв злочинцiв у "високих кабiнетах",
якими вони неодноразово козиряли. Але про це мова пiзнiше,
хоч саме з цих кабiнетiв прозвучав суворий наказ покласти
край цiй злочиннiй групi, "слава" про яку дiйшла аж туди. А
накази, як вiдомо, треба виконувати, що бездоганно i
зробила оперативно-слiдча група УБОЗ по Хмельницькiй
областi. Тут би поставити крапку у цiй iсторiї, висловити
вдячнiсть професiоналам-слiдчим, якби у рекетирiв раптом не
появилися отi

"ЗАХИСНИКИ У ВИСОКИХ КАБIНЕТАХ".

... Через збiг обставин тестем найкрутiшого рекетира,
Сергiя Саврiя, виявився не чужий у високих кабiнетах УВС,
колишнiй офiцер, нинi адвокат В.В.Гусар. Ми й досi хочемо
сподiватися, що його нестримна активнiсть у захистi
злочинця-зятя - це лише захисна реакцiя батька, який заради
щастя доньки вдався до цiлої низки дiй, якi важко
охарактеризувати, як правовi. Саме на нього, на його
зв'язки в УВС, у Верховнiй Радi через мiсцевого нардепа
I.С.Чижа, посилалися "крутi хлопцi" у дiалогах з
потерпiлими, а сам тесть саме цими аргументами тиснув на
потерпiлих, свiдкiв, слiдчих, дiльничих i навiть суддiв,
якi так чи iнакше причетнi до цiєї iсторiї. Ми далекi вiд
того, що, скажiмо, керiвництво УВС знає, що вiн
представлявся перед їм пiдлеглим особам адвакатом
керiвникiв цього вiдомства. Як i сумнiваємося у тому, що
народний депутат I.С.Чиж знав з якою метою використовує
адвокат-тесть його лист-клопотання до посадових осiб свого
округу про сприяння у правозахиснiй дiяльностi. Усi цi
штучнi "мязи" у справi рекетирської групи Саврiя-Буянова
вiдiграли певну роль, хоч до честi колег наших слiдчих з
власних перевiряючих структур, облпрокуратури, бiльшiсть з
них зумiли розiбратися, де у цiй справi "полова", де
"зерно".

Ось, власне, майже всi нашi залаштунковi подробицi у цiй
прозаїчнiй, як для нинiшнiх буднiв правоохоронцiв, iсторiї.
Щоправда, автор сумнiвається, що якраз там, у високих
кабiнетах, вистачить мужностi, аби признатися у власнiй
неправотi, аби перестати, принаймнi, змушувати одного iз
оперативникiв цiєї слiдчої групи писати рапорт на
звiльнення ... за власним бажанням, безпiдставно готуватися
до iнших оргвисновкiв. Щоб по-справедливому нашому нардепу
вияснити стосунки з тестем-захисником, не зважаючи на те,
що йдеться про однопартiйця й близьку по iдеї людину. На те
вона, здається, й iснує справедливiсть, як морально-етична
категорiя не на словах i в назвах, а у нашому життi...

В.СIВАЧ.