Khmelnitsky online - Природні комплекси

Природні комплекси
Хмельниччина простягається з пiвночi на пiвдень i з заходу на схiд на велику вiдстань, тому фiзико-географiчнi умови мають певнi вiдмiнностi у рiзних її частинах. Територiї, якi вiдрiзняються мiж собою рельєфом, клiматом, грунтовим покривом, рослиннiстю, називаються природними або природно-територiальними комплексами
(ПТК). Вони можуть займати невелику територiю (фацiї, урочища, мiсцевостi) або досить значну (райони, областi, провiнцiї, зони). Прикладом найменшого комплексу - фацiї- може бути схил горба, схил чи дно яру та iн. Урочищем є яр, горб, балка та iн. А мiсцевiсть - це рiчкова долина, плоскi чи горбистiї межирiччя та iн. Таких природних комплексiв в областi надзвичайно багато, тому охарактеризувати їх практично неможливо. Ми розглянемо дещо бiльшi ПТК. Територiя Хмельницької областi лежить в двох природних зонах - мiшаних лiсiв i лiсостеповiй. Ландшафти цих зон iстотно вiдрiзняються внаслiдок рiзних умов термiчного режиму i зволоженостi територiї. У межах кожної зони також iс нують вiдмiнностi ландшафтiв, якi зумовленi рiзними формами рельєфу. На цiй основi видiляють меншi ПТК - природнi провiнцiї, областi i райони. Зона мiшаних лiсiв займає пiвнiчно-захiдiні (Мале Полiсся) i пiвнiчно-схiдну (Житомирське Полiсся) частини обшртi. Ця територiя має низькi абсолютнi висоти поверхнi, вкрита покривом пiскiв. У захiднiй частинi цей покрив суцiльний i на ньому сформувались дерново-пiдзолистi грунти, вкритi дубово-сосновими i сосновими лiсами. В схiднiй частинi - товщi пiскiв невеликi, дерново-пiдзолистi грунти чергуються з лучно-чорноземними i чорноземними, на яких ростуть невеликi лiсовi масиви з сосни, дуба, вiльхи, осики. Внаслiдок рiвнинностi поверхнi ця територiя має утруднений стiк природних вод i тому перезволоженi дiлянки займають значну площу. Вони потребують регулювання водного режиму.
На пiвдень вiд лiнiї с.Кунiв (Iзяславський район)-Шепетiвка-Полонне, яка є уступом Подiльської височини, аж до Днiстра поширенi лiсостеповi ландшафти. На пiвночi областi, куди заходять вiдроги Волинської височини, вони також вклинюються у зону мiшаних лiсiв. Лiсостепова зона займає 4/5 територiї областi, i характеризується поширенням грунтiв переважно чорноземного типу, якi утворились на лесовидних суглинках, i сiрих та ясно-сiрих опiдзолених - на найбiльш пiдвищених дiлянках. На вирiвняних дiлянках сформувалась лучна рослиннiсть, яка в природному виглядi збереглась дуже рiдко, бо такi дiлянки здебiльшого розоранi i зайнятi пiд сiльськогосподарськi культури. А на горбистих мiсцевостях ростуть дубовi лiси з домiшкою граба, липи, лiщини
Лiсостеповi ландшафти в рiзних частинах областi мають певнi вiдмiнностi, обумовленi неоднорiдним рельєфом територiї. Внаслiдок цього в межах цiєї зони видiляють природнi областi i райони. На пiвночi лiсостепової зони на значно розчленованiй ярами i балками поверхнi сформувались сильно подрiбненi ландшафти - на горбах ростуть дубовi лiси, а вирiвнянi дiлянки зайнятi лучною рослиннiстю. Трапляються тут i полiськi ландшафти - сосновi лiси на дерново-пiдзолистих грунтах. У центральнiй частинi лiсостепової зони площа рiвнинних мiсцевостей зменшується. Тут переважає горбисто-балковий рельєф iз значними для областi абсолютними висотами. На горбах збереглись дiлянки дубово-грабових лiсiв, але вони значно меншi, нiж в пiвнiчнiй частинi. Пiвдень Хмельниччини характеризується наявнiстю рiвнинних межирiч з опiдзоленими i глибокими чорноземами, глибокими каньйоноподiбними долинами рiк, значною лiсистiстю територiї. Мальовничi ландшафти, карстовi печери, значнi площi лiсiв сприятливi для органiзацiї лiкування i вiдпочинку людей. У цiй частинi областi найтеплiший клiмат, тому тут вирощують раннi овочi, фрукти.
Своєрiдним природним комплексом в межах лiсостепової зони областi є Товтровий природний район. Вiн має такi природнi комплекси:
- Головне пасмо - найбiльш пiднята частина Тоатрового кряжа, вкрита широколистяними лiсами багатого видового складу (дуб звичайний i скельний, бук, граб, липа, береза, берест, клокичка периста, черешня та iн.):
- гостроверхi, скелястi гряди бiчних товтр, якi вкритi перегнiйно-карбонатними грунтами i звичайними; чорноземами iз лучною рослиннiстю;
- мiжтовтровi рiвнини з глибокими малогумусними грунтами (зайнятi переважно орними землями).
Унiкальнi ландшафти цього району вимагають рацiонального природокористування i охорони.