Khmelnitsky online - Клiмат

Клiмат
Територiя областi має помiрно-континентальний клiмат з теплим лiтом, м'якою зимою i достатньою кiлькiстю опадiв. Вiн сформувався пiд впливом рiзноманiтних чинникiв. Головним з них є географiчна широта, з якою пов'язана висота Сонця над горизонтом i величина сонячної радiацiї. Висота Сонця над горизонтом на територiї областi в червнi в полудень досягає 63-65° , в груднi - 16-18°, а в рiвнодення - 39,5-41,5°. Тривалiсть дня змiнюється вiд 8 до 16,5 годинiї. Неоднаковi показники висоти Сонця над горизонтом та змiни хмарностi протягом року впливають на змiну сонячної радiацiї вiд 130 кал/см2 в груднi до 530 кал/см2 в червнi, досягаючи за рiк 101 ккал/см2.
Хмельниччина розташована вглибинi материка., i тому на її клiмат мають вплив континентальнi повiтрянi маси, якi приносять суху погоду. Взимку сюди доходить повiтря Сибiрського антициклону, яке приносить холодну погоду, а влiтку має вплив Азорський максимум. Навеснi i на початку осенi на територiю областi проникає арктичне повiтря, яке приносить рiзке похолодання. В усi пори року територiя областi перебуває пiд впливом циклонiв, якi формуються над Атлантичним океаном. Влiтку вони зумовлюють значну хмарнiсть, опади, зниження температури повiтря, а взимку - потеплiння, вiдлиги, снiгопади. На клiмат має вплив також рельєф. Рiзноманiтнi його форми обумовлюють вiдмiнностi в температурах повiтря, кiлькостi опадiв, напрямi та силi вiтру.
Середньорiчна температура повiтря коливається вiд 6,8°С в пiвнiчнiй i центральнiй частинах областi до 7,3°С - в пiвденнiй.
Найтеплiший мiсяць - липень, найхолоднiший - сiчень. Влiтку найвищi середнi температури повiтря спостерiгаються в пiвденнiй частинi областi (18,8°-19,3°С), а найнижчi - в пiвнiчнiй (18,5°С) i захiднiй (18,3 °С). Середнi сiчневi температури повiтря найнижчi в центральнiй частинi областi (-5,4°С). Це пояснюється тим, що це найбiльш пiдвищена, безлiса частина височини. Дещо вищi вони в пiвнiчнiй частинi (-5,5°С ), а особливо - в пiвденнiй (-5,0°С).

Вторгнення на Хмельниччину континентальних повiтряних мас приводить до значних коливань температури повiтря в усi пори року. Влiтку повiтря може нагрiватись до +39°С (абсолютний максимум), а взимку охолоджуватись до -34°С (абсолютний мiнiмум).
На територiї областi випадає достатня кiлькiсть опадiв (530-670мм на рiк). Найбiльше їх на пiвночi, найменше - на пiвдні. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадає влiтку, найменша - взимку. В лiтнiй перiод часто бувають зливи, грози, iнодi - град. Снiговий покрив утворюється в другiй половинi грудня i тримається, переважно, до першої декади березня. Товщина його незначна (10-15 см). Протягом року над територiєю областi дмуть переважно пiвнiчно-захiднi i пiвденно-схiднi вiтри. Вони мають i найбiльшу швидкiсть. Влiтку переважають пiвнiчно-захiднi i захiднi вiтри, а взимку - пiвнiчно-захiднi i пiвденно-схiднi. Взимку їх швидкiсть бiльша, нiж улiтку. Кiлькiсть днiв з тихою погодою влiтку майже в пiвтора раза бiльша, нiж узимку. На всiй територiї чiтко видiляються пори року. Кожна з них має свої особливостi. Зима коротка i м'яка, з частими вiдлигами. Вона триває вiд 100 на пiвднi до 115 днiв на пiвночi. Кiлькiсть днiв iз снiговим покривом досягає 75-95. Вiдлиги i рiзкi коливання температури повiтря часто наносять шкоду озимим культурам. Весна починається з другої декади березня, коли температура повiтря стiйко переходить вище 0°С i триває до останньої декади травня. Збiльшується кiлькiсть опадiв, ясних днiв. Але повторнi похолодання в квiтнi i травнi, зумовленi вторгненням на територiю областi пiвнiчних вiтрiв, нерiдко наносять шкоду сiльськогосподарським культурам. Лiто триває з кiнця травня до першої декади вересня. Температури повiтря пiднiмаються вище +15°С, можливе пiдвищення до +39°С (м.Кам'янець-Подiльський). Переважають пiвденно-схiднi вiтри, збiльшується кiлькiсть ясних днiв. В першiй половинi лiта нерiдко бувають
короткочаснi зливи, велика кiлькiсть опадiв. Iнодi випадає град, який супроводжується сильними вiтрами, що завдає неабиякої шкоди сiльськогосподарським культурам.

Осiнь триває з кiнця вересня до кiнця листопада. Вона настає тодi, коли вiдбувається стiйкий перехiд середньої добової температури повiтря до 15°С i нижче. Перша її половина вiдзначається погожими сонячними днями. Першi приморозки бувають вже в серединi вересня. В листопадi грунт промерзає на глибину 5-6 см За вiдмiнностями клiматичних показникiв на територiї областi можна видiлити три агроклiматичнi райони: пiвнiчний, центральний i пiвденний. Пiвнiчний займає територiю Славутського, Полонського i пiвнiч Шепетiвського адмiнiстративних районiв. Середньорiчна температура повiтря +6,8°С. Тут випадає найбiльша
кiлькiсть опадiв в областi (650-700 мм на рiк), спостерiгається найбiльша тривалiсть снiгового покриву (90-95 днiв). Центральний займає ту частину областi, яка розташована на Верхньобузькiй i Случ-Хоморськiй височинах. Вiдзначається значним пiдвищенням суми активних температур з пiвночi на пiвдень (2450° -
2700°С), достатньою кiлькiстю опадiв (600-650 мм на рiк). Середньорiчна температура повiтря +6,8°С. Пiвденний район об'єднує пiвденнi адмiнстративнi райони, якi прилягають до Днiстра (Кам'янець-Подiпьський, Дунаєвецький, Новоушицький). Це - найтеплiша частина областi. Сума температур тут вища 2700°С, середньорiчна - +7,3°С. Опадiв випадає найменше в областi (менше 600 мм), але їх кiлькiсть є оптимальною для вирощування сiльськогосподарських культур лiсостепової зони. Тут найменша тривалiсть снiгового покриву (75-80 днiв) i його товщина. Особливо теплий клiмат у долинi Днiстра, де можна вирощувати теплолюбнi культури (персики, виноград, абрикоси та iн.), Достатнє зволоження, оптимальний температурний режим створюють на всiй територiї областi умови для вирощування рiзноманiтних сiльськогосподарських культур, насамперед озимої i ярої пшеницi, ячменю, жита, вiвса, цукрових бурякiв, картоплi, овочевих i кормових культур, плодових дерев. Пiвденна частина (Приднiстров'я) придатна для виноградарства, баштанництва та iн.
Iнколи в областi спостерiгаються клiматичнi явища, що негативно вiдбиваються на розвитку сiльськогосподарських культур. Це - раннi осiннi i пiзнi веснянi приморозки, зливи, град, вимерзання посiвiв в
окремi зими (коли снiговий покрив вiдсутнiй, а температури повiтря досить низькi). Клiматичнi умови пiвденних районiв областi (особливо на берегах Днiстра та його приток) сприятливi для вiдпочинку людей.