Khmelnitsky online - Формування територiї областi, її географiчне положення та адмiнiстративно-територiальний подiл

Формування територiї областi, її географiчне положення та адмiнiстративно-територiальний подiл.
За площею територiї (20,6 тис. кв. км або 3,4% вiд площi країни) Хмельницька область належить до невеликих областей України i посiдає серед них 19 мiсце. Хмельниччина знаходиться на стику великих iсторико-географiчних країв - Правобережжя (до якого входить сама) i Захiдної України. У вужчому розумiннi територiя областi належить до Волинi (пiвнiчна частина, приблизно до р.Случ) i Подiлля (середня i пiвденна частини) i є пограниччям останнього з Галичиною на заходi та Буковиною i Бессарабiєю на пiвднi. В минулому Волинь i Подiлля (як i сусiднi землi) входили до складу одних i тих же або рiзних держав; пiвденнi і захiдні межi сучасної областi тривалий час були державними кордонами. В XI ст. середня Надднiстрянщина, що з XII ст. вiдома в лiтописах пiд назвою Пониззя, входила до Теребовлянського князiвства, а з 1141 p. - до Галицького. В цей же час землi середньої i пiвнiчної частин сучасної Хмельниччини належали Київському князiвству. В 1199 p.
вся територiя областi увiйшла 'до Галицько-волинського князiвства. Невелика територiя на сходi областi (в басейнах Пiвденного Бугу i Случа) разом з прилеглими землями сучасної Вiнничини i Житомирщини вiдома в ХII-ХIII ст. пiд назвою Болохiвської землi, князi якої були прихильниками феодальної роздрiбленостi. У 1241 p. Данило Галицький прилучив Болохiвську землю до Галицько-волинського князiвства. Пiсля падiння Руської держави на територiї мiж середньою течiєю Днiстра i верхiв'ям Пiвденного Бугу iснувало полiтичне утворення з
центром у м.Бакота (донедавна - однойменне село в Кам'янець-Подiльському районi, знесене при створеннi Днiстровського водосховища), яке служило буферною зоною мiж Золотою Ордою та Галицько-Волинською державою.
У другiй половинi XIV ст. спочатку Волинь, а пiзнiше й Подiлля (1362 p.) потрапили пiд владу Литви i були в нiй до середини XV ст. автономними князiвствами. В 1430-1434 pp. Захiдне Подiлля вiдiйшло до Польщi (утворено Подiльське воєводство з центром у Кам'янцi), а пiсля Люблiнської унiї 1569 p. до неї перейшло й Волинське воєводство. На територiї областi вiдбувались активнi вiйськовi дiї пiд час визвольної вiйни українського народу проти шляхетської Польщi пiд проводом Богдана Хмельницького (битви пiд Пилявцями i Старокостянтиновом у 1648р., пiд Жванцем у 1653 p.) Однак за угодою 1667р. Подiлля i Волинь залишились за Польщею i перебувалi в її складi до 1793р. (за винятком 1672-1699 рр , коли Подiлля було захоплене турками).
У 1793 p. Правобережна Україна була приєднана до Росiї; землi областi вiдiйшли до Волинської та Подiльської губернiй. З цього часу ріка Збруч майже на пiвтора столiття "перекроїла" суцiльну українську етнiчну територiю, ставши кордоном мiж Росiйською та Австро-Угорською iмперiями (до 1917 p.), межею мiж проголошеними, але не до кiнця зреалiзованими у вихорi воєнних подiй 1917-1919 pp., Українською та Захiдноукраїнською Народними Республiками, кордоном мiж Україною та Польщею (1920-1939 pp.). Днiстер же в 1918-1940 pp. вiддiляв Україну вiд Румунiї. У радянський час (1923 p.) в Подiльськiй губернiї на територiї сучасної Хмельницької областi створено Кам'янецьку i Проскурiвську, у Волинськiй - Шепетiвську округи. У 1925р. лiквiдовано губернський подiл, а 22 вересня 1937 p. на територiї названих округ створено Кам'я-нець-Подiльську область. В 1941 р, обласний центр перенесено до м.Проскурiв, однак область ще тривалий час носила стару назву. З перейменуванням у 1954р. Проскурова на Хмельницький область отримала нинiшню назву.